1. Туберкулема легких – Питання 13. Клінічні форми вторинного туберкульозу – Туберкульоз – Лекції 5 курс – медичний сервер

Рецептурний довідник для фельдшерів і медичних сестер

Найвищою температурою тіла, яку ще мо]жет витримати людина, слід вважати 44 – 44,5 гра] Дуса. У медичній літературі повідомляються факти, що деяким вдалося пережити навіть 45 градусів. Але та] кі випадки зустрічаються виключно рідко.

Питання 13. Клінічні форми вторинного туберкульозу 1. Туберкулема легких

Туберкулеми виникають у фізично міцних людей при зниженій вірулетності і патогенності туберкульозної інфекції та підвищеної резистентності організму людини до збудника туберкульозу. Тому формування туберкулому часто відбувається без клінічних проявів. У таких випадках вони виявляються при профілактичних флюорографічних оглядах. За клінічним перебігом туберкулеми можуть бути стабільними (стаціонарними), прогресуючими і регресує. У більшості великих протягом туберкулому доброякісне зі стабільною клініко-рентгенологічної картиною або рідкими загостреннями без ознак рентгенологічного прогресування. У таких хворих самопочуття цілком задовільний, працездатність не порушена. У 10-25% хворих процес прогресивний, що супроводжується погіршенням стану, ознаками інтоксикації, локальними симптомами, бактеріовиділенням. Фізикальні методи дослідження у хворих туберкулема не виявляють патології. Тільки при туберкулема великих розмірів можна уловити вкорочення перкуторного звуку і змінений характер дихання (жорстке, бронхіальне, шум тертя плеври). У фазу розпаду можна почути мізерну кількість дрібнопухірцевих вологих хрипів.

В гемограмі більшості хворих туберкулема патології не відзначається. У 20% хворих головним чином при схильності до прогресування процесу можуть спостерігатися помірний лейкоцитоз, помірний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфопенія, моноцитоз, прискорена ШОЕ.

Туберкульоз бронхів у хворих туберкулема зустрічається рідко, так як специфічні зміни в бронхах локалізуються звичайно в безпосередній близькості від туберкулеми, на рівні впадання їх у порожнину розпаду. При бронхоскопії виявити такі зміни не представляється можливим.

Виявлення збудника туберкульозу в мокроті у хворих туберкулема залежить головним чином від фази розпаду. При туберкулема у фазі розпаду МБТ виявляється в 80-90% випадків, без розпаду – в 30-45%.

Рентгенологічно туберкулема являє собою ділянку затемнення більше 1 см в діаметрі з чіткими контурами. Таку тінь називають фокусною. У 75% хворих виявляються одиничні туберкулеми, у 25% – множинні. За величиною розрізняють дрібні туберкульоми (1-2 см в діаметрі), середні (2-4 см) і великі (4 см і більше). Розташовуються вони зазвичай в кортикальних шарах, субплеврально, частіше в правому (55%), рідше – в лівому (45%) легені. Зазвичай туберкулеми локалізуються в I, II, VI сегментах. Форма туберкулому округла або овальна. Структура тіні може бути однорідна, але частіше неоднорідна за рахунок ділянок просвітлення, включення вогнищ, кальцинатів. У туберкулема часто спостерігається ексцентричний, рідше – центральний або множинний розпад. Порожнина розпаду зазвичай буває щелевидной, серповидної або овальної форми. При виникненні розпаду від туберкулеми до кореня легені може визначатися так звана доріжка у вигляді лінійних тіней за рахунок периваскулярного і перибронхиального запалення. Контури туберкулеми чіткі, здебільшого гладкі, рідше – фестончатие (при конгломератної типі). Навколо туберкулеми виявляються одиничні або множинні вогнищеві тіні, фіброзні зміни, плевропульмонального рубці, апікальні або костальной плевральні накладання.

Рентгенологічно прогресування може виявлятися збільшенням розмірів туберкулому, виникненням розпаду, появою вогнищ обсіменіння.Регресує протягом туберкулому має такі варіанти: 1) зменшення в розмірах, 2) зникнення туберкулому шляхом дроблення (фрагментації) на вогнища, 3) зникнення туберкулому в результаті відторгнення казеозних мас через бронхи з подальшим загоєнням порожнини. При цьому необхідно зазначити, що казеоз ніколи повністю не розсмоктуються, для них можливий тільки перший варіант регресу – зменшення в розмірах, у зв’язку з чим хворих казеомамі оперують через 2-4 місяці від початку лікування. У хворих з туберкулема інфільтративно-пневмонічного типу та псевдотуберкулемамі можливо розсмоктування процесу, тому вихід на операцію вирішується в більш пізні терміни (до 6 місяців лікування).

Лікування хворих туберкулема будується на загальних принципах комплексної терапії. Препаратом вибору є етамбутол, так як в експерименті досягнута фрагментація туберкулому на вогнища при його застосуванні. Хіміотерапія проводиться поєднанням препаратів і засобів, що підвищують проникність тканин. У період хіміотерапії слід визначити необхідність хірургічного лікування. Операція показана хворим з великими туберкулема (4 см і більше), при збереженні розпаду і бактеріовиділення через 4-6 місяців терапії, при утрудненою диференціації туберкулеми і пухлини легені.

Кавернозний туберкульоз є одним з проявів деструктивного туберкульозу легень, частота якого становить 30-40% серед вперше виявлених хворих. Крім кавернозного туберкульозу, до деструктивних процесів належать …

Кавернозний туберкульоз є одним з проявів деструктивного туберкульозу легень, частота якого становить 30-40% серед вперше виявлених хворих. Крім кавернозного туберкульозу, до деструктивних процесів належать …

Перш ніж слідувати певним радам, проконсультуйтеся з лікарем.

Також:

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.