Червоний плоский лишай: діагностика, лікування

Червоний плоский лишай Червоний плоский лишай – одне з поширених захворювань шкіри.

Червоний плоский лишай відрізняєтьсявід багатьох інших захворювань шкіри частим поєднанням з різними хворобами внутрішніх органів (хронічний гастрит, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, цироз печінки, цукровий діабет та ін.)

Причини червоного плоского лишаю

В основі виникнення червоного плоского лишаю лежать порушення імунітету. Під впливом провокуючих чинників (психоемоційний стрес, травма в широкому сенсі слова – механічеcкая, хімічна, лікарська; гормональні та обмінні порушення) підвищується чутливість і сприйнятливість клітин шкіри до хвороботворних впливу. Відомо, що імунні порушення контролюються генетичними механізмами. В даний час накопичені дані про спадкової схильності до червоного плоского лишаю. Описано випадки сімейного захворювання цим дерматозом, хворіють частіше родичі в другому і третьому поколінні.

З безлічі причин червоного плоского лишаю можна виділити три основні групи:

хімічні, лікарські речовини побутового і професійного характеру;

власні біологічно активні речовини, що виникають при стресових ситуаціях, захворюваннях внутрішніх органів; мутантні клітини

Класифікація червоного плоского лишаю

Типова форма червоного плоского лишаю – багатокутні бляшки характерного рожевого кольору з ліловим відтінком;

Гіпертрофічна форма червоного плоского лишаю – великі вузлики і бляшки з бородавчастої поверхнею;

Атрофічна форма червоного плоского лишаю – з гіперпігментацією або без неї;

Бульозна форма червоного плоского лишаю представлена ??у вигляді підшкірних бульбашок;

Еритематозна форма червоного плоского лишаю – поширена форма з почервонінням шкіри.

За перебігом червоний плоский лишай може бути гострим (триває до 1 місяця) або підгострим (триває до 6 місяців) і довгостроково протікає (більше 6 місяців).

Прояви червоного плоского лишаю

Ураження слизових оболонок (частіше порожнини рота) зустрічається у більшості хворих з висипаннями на шкірі або існуюче ізольовано; зовнішнім проявом можуть бути бляшки, почервоніння, міхури або виразки.

Зміни нігтів відзначаються у 12-20% хворих, вони бувають при всіх формах червоного плоского лишаю, але найбільш важкі ураження виникають при поширених формах (бульозна і ерозивно-виразкова). Нігтьові пластинки при цьому деформуються у вигляді поздовжніх гребінців, канавок, борозенок, поверхня нігтя стає горбистою, з’являється серединна тріщина, пластинка стоншується, аж до повного зникнення.

Діагностика червоного плоского лишаю

Діагностика червоного плоского лишаю здійснюється лікарем-дерматологом. Діагностика червоного плоского лишаю не представляє великих труднощів, так як майже завжди вдається виявити типові бляшки багатокутної форми з характерним кольором, гладкою поверхнею, пупкообразное вдавлением, поперечної смугастість. Множинні висипання схильні до угруповання і локалізуються в "улюблених" місцях: переважно на згинальних поверхнях передпліч, в ліктьових згинах, пахвових западинах, нижній частині живота, на попереку, внутрішньої поверхні стегон, статевих органах та гомілках.

Лікування червоного плоского лишаю

При лікуванні червоного плоского лишаю важливо враховувати умови, що сприяють появі хвороби. При цьому необхідно усунути фактори ризику – побутові та професійні шкідливості, супутні захворювання, вогнища інфекції. Проводять санацію порожнини рота, протезування. Харчові продукти не повинні викликати роздратування слизових оболонок рота. Звертається увага на попереднє лікування і переносимість лікарських речовин.

В якості основної терапії призначають гормони в поєднанні з похідними 4-амінохіноліну (гідроксихлорохін,хлорохін).

При наявності вираженого свербежу показані заспокійливі засоби та антидепресанти, що сприяють нормалізації сну і зменшення сверблячки, а також антиалергічні препарати (тавегіл, кларитин, телфаст та ін.)

На обмінні процеси сприятливу дію надає вітамінотерапія. Вітамін А впливає на ділення клітин шкіри (добова доза для дорослих – 100 000 МО). Похідні вітаміну А (тигазон, неотігазон, етретіонат) зменшують вираженість запалення і нормалізують процеси поділу клітин. Більш ефективні похідні вітаміну А при ураженні слизової оболонки рота і червоної облямівки губ. Добова доза становить від 25 до 50 мг, лікування триває 2-3 тижні. Застосовуються також аналоги вітаміну А – каротиноїди (наприклад, феноро).

Вітамін Е (aльфа-токоферолу ацетат) дозволяє при комплексному лікуванні гормонами знизити добову дозу і скоротити терміни гормональної терапії.

При хронічному рецидивуючому перебігу червоного плоского лишаю показані засоби, що поліпшують кисневе забезпечення тканин (наприклад, цито-Мак, актовегін).

Зовнішнє лікування червоного плоского лишаю аплікаціями гормональних мазей, розчинами і сумішами з ментолом, анестезином, лимонною кислотою, антигістамінними засобами застосовують при інтенсивному свербінні.

Великі бляшки руйнують шляхом кріодеструкції (заморожування) або електрокоагуляції (припікання). Виразкові вогнища лікують загоюючими засобами (солкосерил, масло обліпихи, масло шипшини).

З методів немедикаментозної терапії червоного плоского лишаю заслуговує уваги фототерапія (ультрафіолетове опромінення). Є повідомлення про лікування хворих червоним плоским лишаєм лазером.

Використовується терапія червоного плоского лишаю з застосуванням засобів, що впливають на імунну систему (реаферон, інтерлок, неовир, рідостін). Неовір 12,5% призначають внутрішньом’язово по 2 мл 1 раз на 2-3 дні, на курс 5 ін’єкцій, рідостін – по 2 мл через 2 дні на 3-й, всього 4 ін’єкції.

Прогноз при червоному плоскому лишаї

Раціональний вибір ліків, послідовне етапне (курсове) застосування з урахуванням індивідуальних особливостей хворого, характеру перебігу захворювання – дозволяє досягти позитивних результатів.

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.