Гайморит лікування або застосування мірамістину при синуситах, Мірамістин

Гайморит лікування (застосування мірамістину при синуситах)

"Використання препарату мірамістин в лікувально-профілактичнихзакладах м. Москви"

Застосування мірамістину у хворих синусити

ЗАТ «Інфамед» (Москва), Курський державний медичний університет, Кримський державний медичний університет

Запальні захворювання навколоносових пазух складають від 16% до 36% всіх захворюванні ЛОР-органів (Д. І. Тарасов, Г.3.Піскунов, 1981; І. Л. Кручиніна, А. Г. Лихачов, 1989; М. С. Плужников , Г. В. Лавренова, 1990; С.3.Піскунов і співавт., 1995). Вони супроводжуються порушенням механізмів неспецифічної та імунного захисту (В. П. Бикова, 1993; О. І. Конопльов, А. А. Блоцький, 1994; С. З. Піскунов та співавт., 1994; С. В. Рязанцев, В. В. Волкова, 1994; М. А. Завалій, 1997, 1998; Carenfelt et al., 1976; Bachert, 1996). Якість консервативного лікування визначається, в першу чергу, вибором препарату і схемою його застосування. Пошук нових антисептичних та антимікробних препаратів, що мають бактерицидну дію на патогенну мікрофлору, а також володіють імуноад’ювантну дією, є одним з актуальних і перспективних напрямків медикаментозної терапії синуситів.

До таких препаратів відноситься мірамістин – антисептик з групи катіонних поверхнево-активних речовин (Ю. С. Кривошеїн, 1984). Результати вивчення дії 0,01% і 0,05% водних розчинів мірамістину на патогенну мікрофлору і фактори захисту організму у 430 хворих показали, що вони практично повністю задовольняють вимогам, що пред’являються до препаратів для місцевого застосування при запальних захворюваннях навколоносових пазух, а їх клінічне використання може істотно поліпшити ефективність лікування завдяки антимікробну і імуномодулюючій дії (М. А. Завалій та ін, 1996-2000). Нами проведено порівняльний аналіз результатів лікування з застосування мірамістину і загальноприйнятого у практиці 0,02% розчину хлоргексидину біглюконат.

Гайморит лікування – методики застосування мірамістину. При гнійній формі розчин мірамістину застосовувався такий спосіб. Після місцевої анестезії аплікаційної 3% розчином дикаина з розчином адреналіну проводилася типова пункція верхньощелепної пазухи голкою Куліковського. Потім вона промивалася 0,9% розчином хлориду натрію з допомогою шприца Жане (обсягом 100,0 мл), до якого приєднана гумова або поліхлорвінілова трубка. На дистальний кінець останньої надягав перехідник, що дозволяє герметично приєднати шприц Жане. Після промивання у верхньощелепну пазуху вводилося 10 мл 0,05% стерильного розчину мірамістину. Описана маніпуляція при гострому гнійному гаймориті виконувалася щоденно 2-4 рази на курс, при загостренні хронічного синуситу – 5-6 разів. У проміжках між пункціями хворі отримували звичайне загальне медикаментозне лікування і фізіотерапевтичні процедури, місцево застосовувалися судинозвужувальні краплі в ніс.

Використання мірамістину при інших формах сінуітов в залежності від характеру їх перебігу (катаральна гостра і хронічна, алергічна, гнійно-поліпозно) відрізнялося концентрацією розчину, дозою введеного препарату, кількістю пункцій на курс лікування.

При катаральному синуїт щоденно вводився 0,01% розчин мірамістину по 7-10 мл. При гострому катаральному гаймориті пункція здійснювалася 1-2 рази на курс лікування, при загостренні хронічного катарального сінуіти – 2-3 рази, хронічного алергічного процесу в пазухах – 4-5 разів. У хворих на хронічний гнійно-поліпозних синуїтом мірамістин також призначався щодня, але у вигляді 0,05% розчину по 5-7 мл, 4-5 разів на курс лікування.

У верхньощелепну пазуху розчин мірамістину ми вводили при її пункції голкою Куликівського або через післяопераційний сполучення в області нижнього носового ходу за допомогою катетера; в осередку пазухи гратчастої кістки – за методом переміщення по Proetz; в лобові пазухи -через металеву канюлю, встановлену в трепанаціонное отворі її передньої стінки, через поліхлорвініловий катетер вводили 0,05% розчин мірамістину на полімерній основі у вигляді депо-препарату, а також ендоназально через післяопераційний носо-лобне сполучення за допомогою катетера; в клиноподібну пазуху – через трепаніровалі передню її стінку у пацієнтів, які перенесли сфеноідотомію.

Введення препарату при ексудативних формах сінуіти припинявся після досягнення ремісії, а при змішаній і алергічної формах – при об’єктивному поліпшенні.

Результати лікування хворих з різними формами сінуіти. При катаральній формі сінуіти консервативна терапія проведена у 127 осіб. З них у 47 з гострим катаральним синуїтом після застосування 0,01% розчину мірамістину на 3-4-й день покращився носове дихання, зникло виділення з носа, при огляді набряк слизової оболонки була незначно виражена в області переднього кінця середньої носової раковини. При цьому у 39 осіб вже при третій процедурі в промивної рідини відокремлюваного не було. На 4-5-й день від початку лікування всі пацієнти з гострим катаральним синуїтом були виписані з одужанням. Носове дихання у них відновилося, слизова оболонка порожнини носа була рожевого кольору, носові ходи вільні від виділень.

При використанні 0,05% розчину мірамістину і 0,02% розчину хлоргексидину при катаральному синуїт ремісія наступила на 5-6-й день. У 3 осіб відзначено роздратування слизової оболонки носа і пазухи як реакція на 0,02% розчин хлоргексидину, яка виражалася її набряком, появою водянистого виділень з порожнини носа, нападами чхання. Після відміни препарату всі ці явища зникли.

Таким чином, при введенні 0,01% розчину мірамістину у хворих катаральним синуїтом одужання наступало на 1-2 дні раніше, ніж при введенні 0,05% розчину мірамістину і 0,02% розчину хлоргексидину, причому мірамістин, на відміну від хлоргексидину, не викликав роздратування слизової оболонки носа і пазухи.

З гнійної формою сінуіти було 144 особи, з них у 72 відзначений гострий і у 72 – хронічний в стадії загострення. Поряд з комплексної консервативної терапією і місцевим застосуванням розчинів мірамістину або хлоргексидину, у деяких пацієнтів виконані різні хірургічні втручання.

У 9 осіб із загостренням хронічного гнійного сінуіти при надходженні в клініку були показання до проведення радикальної операції на навколоносових пазухах. Під час передопераційного обстеження розпочато консервативне лікування, яке включало дренування пазух і введення розчинів мірамістину. Враховуючи позитивну динаміку перебігу захворювання, у 7 з них до 4-5-го дня терапії були зняті показання до радикального хірургічного втручання: у 4 операція скасована, у 3 з гнійним гемісінуітом після санації виконана підслизова резекція перегородки носа, У 2 хворих з 9 свідчення до радикальної операції не були зняті: у одного здійснена гемісінусотомія з приводу загострення хронічного гнійного гемісінуіта, а в одного із загостренням хронічного гнійного гаймориту і етмоїдити зроблена гайморотомія з медіальної люксаціей середньої носової раковини. В післяопераційному періоді пазухи промивалися 0,05% розчином мірамістину, тривалість перебування цих хворих у стаціонарі склала 14-16 днів, що, за матеріалами клініки за останні 5 років, на 7-9 днів менше, ніж при звичайній терапії.

У 59 осіб при гнійному синуїт застосовувався 0,01% розчин мірамістину, у 60 – 0,05% розчин цього препарату, у 25 – 0,02% розчин хлоргексидину за описаною раніше методикою. У 49 з 59 пацієнтів, яких лікували 0,01% розчином мірамістину, на 5-7-й день носове дихання покращився, зникло відокремлюване їх порожнини носа, зменшилася набряклість носових раковин, в промивної рідини відокремлюваного не виявлялося. У інших 10 санація навколоносових пазух була досягнута на 7-9-й день, і їх виписали з одужанням.

У 46 з 60 осіб, у яких застосовувався 0,05% розчинмірамістину, санація настала після 4-6 введень препарату в пазуху, у решти 14 – після 6-7 його введень.

При використанні 0,02% розчину хлоргексидину у 20 з 25 пацієнтів санація пазух відзначена через 9-10 днів, у решти 5 (у 3 – з етмоїдитом і у 2 – з фронтитом) на 9-й день ще зберігалося відокремлюване в навколоносових пазухах. Враховуючи неефективність хлоргексидину, останній був замінений 0,05% розчином мірамістину. Після 2 введень цього препарату досягнута санація пазух.

Таким чином, призначення 0,05% розчину мірамістину для лікування осіб з гнійним синуїтом дозволяє досягти санації пазух на 2-3 дні раніше, ніж при застосуванні 0,01% розчину мірамістину і 0,02% розчину хлоргексидину, що пояснюється його більш сильну антимікробну дією.

Ефективним також виявилося введення в пазуху 0,05% розчину мірамістину на полімерній основі. Ця процедура може бути використана у хворих до отримання результатів бактеріологічного дослідження (Грісько В.Ю., 1999).

З хронічним алергічним синуситом лікувалося 84 людини. У 32 з них при застосуванні 0,01% розчину мірамістину через 5 днів зникало виділення з порожнини носа, але утруднення носового дихання збереглося, вони продовжували користуватися судинозвужувальними краплями, оскільки спостерігалася набряк слизової оболонки порожнини носа. У ці терміни в промивної рідини відокремлюваного вже не було. З 6-го дня препарат вводився через день ще 3 рази і щодня ендоназально проводився електрофорез з 0,01% розчином мірамістину. До 9-го дня лікування набряк слизової оболонки значно зменшилася, хворі переставали користуватися судинозвужувальними краплями.

У 33 пацієнтів з алергічним синуїтом застосовувався 0,05% розчин мірамістину, і поліпшення у них відмічено лише на 7-й день. При цьому зберігалася закладеність носа і напади чхання в ранкові години. На 9-й день при промиванні навколоносових пазух відокремлюваного не було, покращився носове дихання; судинозвужувальними краплями 17 обстежених користувалися лише 1-2 рази на добу, а 16 припинили їх прийом. До 10-го дня терапії слизова оболонка порожнини носа мала рожеве забарвлення, набряклість її була незначною.

При використанні 0,02% розчину хлоргексидину у 14 з 15 осіб ремісія настала через 10 днів. Але до цього терміну у 5 хворих відокремлюване в навколоносових пазухах ще було. У зв’язку з цим хлоргексидин замінений на 0,01% розчин мірамістину. Після 2 введень даного препарату виділення з пазух зникло. Слід зазначити також, що після введення в пазуху 0,02% розчину хлоргексидину у 5 людей відразу ж з’явилося рясне виділення з порожнини носа і посилилася закладеність носа. При цьому набряк слизової оболонки порожнини носа збільшилася. Через годину ці явища значно зменшилися без додаткової терапії.

Таким чином, при застосуванні 0,01% розчину мірамістину у осіб з алергічним синуїтом через 9 днів настає ремісія алергічного процесу, що на 2 дні (16,7%) менше, ніж при використанні 0,05% розчину цього препарату. Розчини мірамістину не чинили дратівної дії на слизову оболонку порожнини носа та приносових пазух.

Із загостренням поліпозно-гнійного сінуіти лікувалося 75 осіб. Тривалість їх захворювання становила від 6 місяців до 5 років.

У 30 хворих був призначений 0,01% розчин мірамістину. Через 6 днів у 12 осіб виділення з порожнини носа зникло, набряк слизової оболонки порожнини носа у них значно зменшилася, однак поліпи зберігали колишній вигляд. У 15 інших осіб аналогічні зміни в порожнині носа наступили на 9-й день лікування, і вони виписані з поліпшенням: носове дихання у них покращився, слизова оболонка стала більш блідою.

У 20 з 30 пацієнтів, яких лікували 0,05% розчином мірамістину, поліпшення настало після 5 процедур, у решти 10 – після 7. Носове дихання у них покращився, слизова оболонка придбала рожевий колір.

У групі з 15 хворих з гнійно-поліпозних синуїтом, уяких для промивання пазух застосований хлоргексидин, поліпшення протягом патологічного процесу через 9-10 діб було незначним.

Таким чином, більш ефективним для зменшення набряклості слизової оболонки порожнини носа і навколоносових пазух при їх промиванні виявився 0,05% розчин мірамістину.

Висновки

1. Використання 0,01% і 0,05% розчинів мірамістину при різних формах сінуітов (лікуванні гаймориту, фронтита, етмоїдитом і т. п.) підтвердило їх високу ефективність і переваги в порівнянні з 0,02% розчином хлоргексидину біглюконат.

2. Розчини мірамістину, на відміну від хлоргекісідіна, не викликають подразнення слизової оболонки порожнини носа.

3. Застосування розчинів мірамістину при промиванні пазухи при гнійному синуїт в ряді спостережень дозволяє уникнути радикального хірургічного втручання.

Ми постаралися підготувати для Вас якомога більше корисної і важливої ??з нашої точки зору інформації.

Ми ділимося нашим досвідом і досвідом відповідних фахівців.

Пам’ятайте, що тільки лікар може правильно провести діагностику і порекомендувати Вам необхідне лікування!

Ви запитуєте – ми відповідаємо! Наш новий препарат – очні краплі «Окомістин» Про компанію Споживачам Фахівцям Рекомендовані тести

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.