Лікування діабетичної полінейропатії: Медичний блог лікаря швидкої допомоги

Рубрики RSS-підписка Нагороди блогу Email-підписка Партнери Пошук по сайту Свіжі записи Архіви Читайте також: Партнери

Неприємна проблема судинні зірочки вирішується в клініці пластичної хірургії Ашрафова.

Коментарі

Це остання (третя) частина наукової статті "Діабетична полінейропатія: сучасні підходи до діагностики та лікування", надрукованій у журналі "Медична панорама" в 2003 році.

Лікування діабетичної полінейропатії базується на основних патогенетичних механізмах, включаючи ретельний контроль глікемії, вазоактивних і метаболічну терапію:

антиоксиданти (?-ліпоєва кислота та ін), які знижують продукцію високореактивний кисню вільних радикалів

вазодилататори (інгібітори АПФ, простагландіновие аналоги)

коректори дефіциту есенціальних жирних кислот (?-линолієва кислота)

інгібітори протеїнкінази С (3 та С-пептид, введення яких збільшує кровопостачання нерва

аміногуанідін – перешкоджає накопиченню кінцевих продуктів неферментативного глікозилювання

фактор росту нерва – підсилює регенераційні процеси Деякі з цих препаратів знаходяться на стадії науково-клінічної апробації вході рандомізованих випробувань.

Досягнення стабільної нормоглікемії є необхідною, але недостатньою умовою для лікування та попередження діабетичної полінейропатії. Так, навіть тривала компенсація діабету не дозволяє зменшити прогресування останньої, хоча при цукровому діабеті 2-го типу інтенсивна терапія цукрознижувальнаактивність в деяких випадках кілька уповільнювала наростання нейропатії.

На Міжнародній конференції в Сант-Паулі (Міннесота, 1994) були сформульовані критерії, яким повинен відповідати препарат, призначений для лікування діабетичної полінейропатії:

Цим критеріям відповідають препарати тіоктової кислоти (Тіоктацід). Тіоктова кислота – поглинач вільних радикалів – є ланкою ендогенної антиоксидантної системи організму, а також кофактором ряду метаболічних процесів. Вона була дозволена до застосування 40 років тому для лікування отруєнь важкими металами і блідою поганкою, тоді ж з’явилися повідомлення про ефективність цього засобу при діабетичної полінейропатії.

Терапія тіоктової кислотою призводить до поліпшення енергетичного метаболізму нервової тканини, збільшення продукції АТФ і трансмембранного транспорту іонів внаслідок активації мітохондріальних окислювальних процесів.

З вазоактивних препаратів найбільш широко використовується пентоксифілін (трентал), який нормалізує капілярний кровотік, знижує агрегацію тромбоцитів і в’язкість крові, поліпшуючи мікроциркуляцію, а також вазопростан, який надає виражене периферичний судинорозширювальну дію і володіє дезагрегаціонним властивостями.

Препарати часто призначаються у вигляді курсів профілактичної терапії при мікроангіопатії. Однак переконливих доказів високої ефективності даних фармакологічних форм при діабетичної полінейропатії отримати не вдалося, тому застосування їх не завжди обгрунтовано.

Сулодексид (Вессел Дуе Ф), що є глікозаміногліканів і належить до групи гепариноїдів, показаний при судинних ускладненнях цукрового діабету, в т. ч. нейропатії. Фармакологічна дія препарату базується на антитромботичної активності за рахунок пригнічення фактора Ха і тромбіну, а також фібринолітичних властивостей, зумовлених збільшенням продукції простагландинів, посиленням виділення активатора плазміногену тканинного типу та зменшенням вмісту його інгібітора. Препарат знижує в’язкість крові і рівень фібриногену в плазмі. Крім того,сулодексид впливає на ліпідний спектр (в основному за рахунок нормалізації тригліцеридів) і пригнічує проліферацію гладком’язових клітин субендотелія.

Купірування больового синдрому діабетичної нейропатії має певні труднощі. Зниження якості життя є достатньою мотивацією для хворого, щоб звернутися за спеціалізованою медичною допомогою, однак не завжди вдається досягти повної ремісії. Застосування звичайних анальгетиків часто не виправдане.

Важливо дотримувати баланс між зменшенням інтенсивності больового синдрому і побічними ефектами, які має препарат. Найбільш прийнятні у даній ситуації трициклічні антидепресанти (амітриптилін, іміпрамін, дезипрамін). У багато схеми лікування входять такі препарати, як карбамазепін (блокатор іонних каналів) або баралгін (слабкий опіоїд), але їх дія дещо менш виражене.

Блокатори альдозредуктази (Ізодибут) при тривалому застосуванні дають нестійкий позитивний ефект, але після відміни препарату симптоми захворювання поновлюються.

У комплексній терапії діабетичної полінейропатії також використовуються вітаміни А, С, Е, що володіють антігіпоксантним дією, і вітаміни групи В (В1, В6, В12), що мають нейротропної активності.

При появі нейропатіческіх набряків найбільш ефективні симпатоміметики, але також обов’язково виключення інших можливих причин їх виникнення (серцево-судинна патологія або нефропатія).

При наявності виразкового дефекту і інфікуванні призначають антибактеріальні препарати з урахуванням результатів посіву флори ранового. Необхідна місцева обробка рани: видалення некротичних тканин і ділянок гіперкератозу, перев’язки з антисептиками. Також обов’язкове розвантаження стопи – це може бути постільний режим, використання крісла-каталки, ортопедичного взуття або спеціально підібраних устілок.

Оскільки діабетична полінейропатія залишається однією з головних причин нетравматичних ампутацій, що призводять до інвалідизації та зниження якості життя хворих, хочеться ще раз підкреслити особливу значущість ранньої діагностики «стопи ризику».

Коментарів 2 до замітці «Лікування діабетичної полінейропатії»

Я з Казахстану (м. Семипалатинськ). Моя мама хворіє на цукровий діабет близько 25 років, і весь цей час приймала ліки манинил 5,0. На початку 2009 року їй зробили операцію по перев’язці вени через знаходження тромбу. Через 2 місяці мали видалити перев’язану вену, але через 2 місяці у ній висипали ноги червоними крапками схожими на васкуліт. Влітку 2009 року їй поставили діагноз діабетична полінейропатія і посадили на інсулін + вона пройшла курс лікування крапельницями (актовегин, Берлітіон 6000). Лікарі радили нам пройти курс лікування Вазапростаном, але ми відмовилися через багатьох побічних дій препарату. Не могли б Ви підказати чи можна вилікувати або призупинити ускладнення Діабі. полінейропатії вазапростаном і в яких дозах його приймати? На Ваш погляд які ліки потрібно приймати в даному випадку!

Проблема діабетичної полінейропатії виникає при недостатньому лікуванні цукрового діабету, тому лікувати потрібно в першу чергу сам діабет, а не його наслідки. Так, при цукровому діабеті страждають судини і кровопостачання тканин, але вазопростан впливає на діабетичну нейропатію лише побічно. Якщо він "не йде" – не треба, можна замінити тренталом. Ваш головний препарат при діабетичної полінейропатії – це тіоктова кислота (Тіоктацід, Берлітіон) в таблетках для тривалого курсового прийому. Варто пристойно.

1) артеріальним тиском, підтримуючи його на рівні не вище 130/85 (обов’язково приймати препарат з групи інгібіторів АПФ, які захищають нирки від діабету);

2) рівнем цукру (бажано додатково до всього іншого лікування приймати препарат з групи бігуанідів – метформін, якийзменшує рівень цукру і сприяє його засвоєнню);

3) рівнем холестерину: якщо він вищий 4.5 ммоль / л, обов’язково довічно приймати препарат з групи статинів – наприклад, аторвастатин;

4) згортанням крові. Як мінімум, приймати 150-325 мг аспірину (в оболонці) в день. Враховуючи тромбоз у минулому, потрібно розглянути можливість його заміни на більш сильний препатати – варфарин, дозування якого потрібно підбирати ТІЛЬКИ під лабораторним контролем і подальшим постійним контролем за допомогою визначення МНО 1 раз на місяць.

Всі ці рекомендації зразкові. Лікування обов’язково обговоріть з лікарем.

Напишіть свій коментар:

Коментарі публікуються тільки після ручної перевірки. Видаляються коментарі, що не представляють інтересу для широкої аудиторії. Якщо ви дійсно хочете отримати відповідь на своє питання, правильно вказуйте працює e-mail.

Також:

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.