Міастенія: симптоми, причини та методи лікування – Неврологія – Медичний портал

Міастенія: симптоми, причини та методи лікування

Термін міастенія походить від грецьких слів «МІОС» – м’яз і«астенія» – слабкість. Так іменується хронічна хвороба, що виявляється в слабкості та підвищеної стомлюваності поперечнополосатой мускулатури людини. Після активної роботи мускулатура розслаблюється, скорочення м’язів зменшується в силі і обсязі. Після періоду релаксації і відпочинку м’язи знову приходять в ресурсний стан і можуть напружуватися. У людей, хворих м’язовою слабкістю, інтервал, необхідний для відновлення, зростає, мускулатура здається паралізованою. При цьому захворюванні страждають будь м’язи, проте найчастіше симптоми міастенії проявляються на очних м’язах (опущення століття спостерігається в 80 відсотках випадків хвороби), а також на мовних, ковтальних і жувальних м’язах. Що стосується мускулатури кінцівок, то в більшості випадків зачіпаються м’язи, розташовані ближче до центру тіла, тобто м’язи стегна і плеча. Іноді хвороба вражає дихальну мускулатуру.

В останні роки міастенія стала зустрічатися частіше, ніж раніше. Захворюваність дорівнює 5-10 випадків на 100 тисяч осіб.

Перші симптоми міастенії можуть проявитися в будь-якому віці, але найчастіше хворіють жінки від 20 до 40 років. За статистикою, молоді представниці слабкої статі хворіють на цю недугу в три рази частіше чоловіків. До старості це відношення згладжується, представники обох статей страждають слабкістю м’язів в рівних частках. Для дітей хвороба нехарактерна, зустрічається в 1-3 відсотках випадків від усіх хворих.

У патогенезі міастенії велике значення має аутоімунний фактор.

Перш хронічна слабкість мускулатури була важким, що погано піддається лікуванню захворюванням. Але з впровадженням сучасних способів діагностики і лікування міастенії смертність серед хворих знизилася і тепер складає менше 1 відсотка. Приблизно 80 відсотків хворих приходять до повної або часткової ремісії за умови активного лікування. Однак не можна забувати, що ця хвороба має хронічний характер, вимагає уважного ставлення і постійної терапії.

Є кілька різновидів м’язової слабкості: очна, бульбарна, генералізована та інші. Як правило, захворювання починається з симптомів міастенії, що вказують на ураження очних м’язів (двоїння в очах, птоз). Для даної хвороби характерна мінливість ознак. Так, у ранкові години опущення століття може бути більш виражено, ніж у вечірній, двоїння також посилюється чи послаблюється. Потім виявляється слабкість проксимальної мускулатури рук і ніг, яка полягає в тому, що людині стає складно встати з сидіння, ходити по сходах, піднімати руки. У момент фізичної активності слабкість чітко зростає в усій мускулатурі. Під час тесту з десятьма присіданнями слабкість наростає не тільки в ногах, а й в руках, збільшується опущення століття. До зазначених симптомів додаються бульбарні прояви (під час тривалої бесіди або їжі голос хворого стає гугнявим, з промови пропадають приголосні, особливо важко виговорюються звуки «р», «с», «ш». Як тільки людина недовго отохнет, ознаки проходять). Згодом бульбарні симптоми стають більш яскравими: хворому стає важко ковтати, він часто поперхівается, рідка їжа затікає в порожнину носа.

Лікування хронічної м’язової слабкості полягає в регулярному прийомі антихолінестеразних засобів, а також препаратів, що пригнічують імунітет. Всі ліки при даному захворюванні підбираються індивідуально.

Читайте також:

Найцікавіше в мережі

Новини партнерів

Нові статті

Новини

Новини партнерів

© 2009-2011 dr20.ru: При використанні розміщених на сайті текстових матеріалів прямим, активним, індексується посилання на джерело обов’язкове. Представлена ??на сайті інформація не повинна використовуватися длясамостійної діагностики і лікування та не може служити заміною очної консультації лікаря. Є протипоказання. Порадьтеся з лікарем.

Також:

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.