Мікоплазма, симптоми і лікування мікоплазми

Мікоплазма, симптоми і лікування мікоплазми

Мікоплазма – внутрішньоклітинний мікроб, що відноситьсядо сімейства Mycoplasma-taceae, що викликає мікоплазмоз.

Існує безліч видів мікоплазм, деякі з хоторих абсолютно патогенні для людини. Нерідко в поєднанні з іншими патогенними мікроорганізмами вони можуть стати причиною інфекційно-запальних процесів.

Токсичними для клітин організму людини є продукти життєдіяльності цих мікроорганізмів, які ушкоджують клітинну стінку господаря. Вони здатні утилізувати холестерин і жирні кислоти клітини господаря.

Як Mycoplasma hominis прикріплюється до клітин – механізм, який ще так кінця не вивчений. І хоча повного прикріплення не відбувається (це видно при електронно-мікроскопічному дослідженні), зв’язок цей досить міцна. До особливостей даного мікроорганізму відносять:

відсутність клітинної стінки при наявності тришарової мембрани

здатність бути імуностимуляторами або імуносупресорами

здатність викликати респіраторні захворювання та захворювання генітального тракту

Mycoplasma hominis зустрічається і у дорослих, і у дітей, які були зараження в процесі пологів. Як правило даний мікроорганізм колонізує піхву, уретру і шийку матки у жінок, а у чоловіків – уретру і крайню плоть.

Лікування мікоплазми

Лікування мікоплазмозу призначається тільки після проходження необхідних досліджень. Основними методами діагностики, які дають необхідну інформацію для призначення лікування мікоплазмозу, є:

До найбільш ефективних методів діагностики відносять ПЛР і бактеріологічний метод. На практиці одночасно застосовуються декілька методів для отримання більш точних результатів.

Підбір лікарського препарату здійснюється з урахуванням особливостей біології збудника. Ліки мають різною активністю по відношенню до різних видів мікоплазм, тому необхідно з’ясувати штам збудника.

Після проходження курсу лікування мікоплазмозу, через 2-3 тижні проводять контрольне обстеження.

В даний час проводяться профілактичні обстеження вагітних жінок на наявність мікоплазменної інфекції. Особлива увага звертається на вагітних з ускладненим акушерським анамнезом, а також жінок, які страждають хронічними запальними захворюваннями урогенітального тракту.

Щоб уникнути зараження необхідно використовувати бар’єрні методи контрацепції і проходити профілактичні огляди.

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.