Рак простати: лікування передміхурової залози, симптоми і ступеня раку простати

Рак простати: лікування передміхурової залози, симптоми і ступеня раку простати

Рак передміхурової залози

Узагальнюючі відомості

Рак простати за кількістю випадків стоїть на першому місці серед ракових захворювань чоловіків старше 50 років. Вирішальним для одужання є раннє виявлення карциноми простати.

Для цього в Німеччині з 45-го року життя пропонується профілактичне обстеження. Чимала частина карцином простати протікає без симптомів хвороби і залишається протягом життя нерозпізнаною. У розпорядженні лікарів є, крім інших методів типу гормонотерапії, методи хірургічного втручання і променевої терапії, застосування яких є виправданим на певній стадії захворювання, а також відповідно до віку конкретного пацієнта. Хороші шанси на одужання представляються в раней стадії захворювання. При подальшому спостереженні за успішністю лікування раку, вирішальне значення належить визначенню показника PSA (ПСА) в крові.

Анатомія та функції простати

Простата належить до внутрішніх статевих органів чоловіка. Вона розташована на переході сечового міхура в сечовипускальний канал.

Вона є залозою і виробляє частину насінної рідини, що виливається через вивідний проток в сечовипускальний канал. Істотну роль в процесі збільшення розмірів простати грають чоловічі статеві гормони. Тому їх вплив можна використовувати з терапевтичною метою. У простаті утворюється речовина – простата-специфічний антиген (скор. ПСА). ПСА підлягає виявленню не тільки в спермі, але також і в крові, що створює там можливість його спрощеного визначення. У пацієнтів з карциномою простати значення ПСА підвищений. Таким чином, в ранньому виявленні раку простати вирішальну роль відіграє визначення PSA (ПСА).

Що являє собою карцинома, або просто рак простати?

Рак простати – це злоякісне новоутворення в залізистої тканини передміхурової залози. Вона виникає частіше всього в зовнішньому регіоні залози, так що лікар може легко її промацати, ввівши палець в пряму кишку обстежуваного. При цьому підозра викликають затверділі вузли, які лікар може намацати. Однак на ранній стадії хвороби результати промацування можуть виявитися зовсім непримітними, а її симптоми не виникають, так що найбільше значення надається профілактичному обстеженню.

Рак простати має схильність распростаненяться за межі власної капсули назовні, вздовж нервових волокон, в лімфатичні шляхи і лімфовузли, а також в кістки. В останніх утворюються дочірні пухлини – метастази, здатні приводити до мимовільних переломів кісток. Кровотворний кістковий мозок при цьому витісняється. Крім цього експансивного поведінки пухлини, вирішальну роль для подальшого вибору методу її лікування відіграє гістологічне дослідження ступеня вираженості (диференціювання) карциноми простати, для чого лікаря потрібно взяти пробу тканини. Рак простати теж більшою чи меншою мірою підлягає гормонального регулювання за допомогою чоловічих статевих гормонів і піддається впливу шляхом блокування цих гормонів.

Раннє розпізнавання раку простати, до виникнення її симптомів, є серед іншого, вирішальним для перспективи одужання, оскільки симптоми в більшості випадків вказують на далеко зайшла стадію хвороби.

Принципово: першим кроком для раннього розпізнавання раку простати повинно послужити профілактичне обстеження, яке пропонується пройти кожному чоловікові з 45 років.

Однак воно включає лише пальпаторне дослідження простати через пряму кишку. Більш інформативним методом вважається визначення значення ПСА в крові. Якщо цей показник в крові підвищений, уролог буде прагнути до проведення ультразвукового дослідження через пряму кишку, при якомуодночасно можна тонкою голкою, майже не викликаючи болю, відбирати проби тканини (біопсія простати). Якщо в пробах тканин виявляється рак простати, продовжують проводити наступні обстеження, службовці з’ясування ступеня поширення раку простати. Приклад – дослідження скелета методами «ядерної» медицини (сцинтиграфія кісток скелета, остеосцінтіграфія), що дозволяє виявити метастази в кістках скелета. Рентгенівський знімок легенів дає відповідні відомості про можливі там метастазах.

Подальші дослідження, типу ультразвукового дослідження черевної порожнини або рентгенівського зображення відтоку сечі з нирок потім послужать прийняття рішення про оптимальну терапії у відповідності з усіма виявленими патологічними станами.

Наступні симптоми можуть провіщати наявність карциноми простати, проте не будучи при цьому її типовими проявами:

явні порушення сечовиділення, в т. ч. із залишковою сечею в сечовому міхурі після сечовипускання, зустрічаються частіше всього на далеко зайшли стадіях захворювання.

Болі в попереку, в боці і симптоми ішіасу (попереково-крижового радикуліту) можуть бути вказівкою на поширення карциноми простати в тазу, животі і кістках. Тому у чоловіків старше 50 років слід завжди при цих скаргах мати на увазі можливість раку простати.

Лікування раку простати

Щоб отримати користь з оперативного втручання, ймовірна природна тривалість життя пацієнта повинна складати ще мінімум десять років. З урахуванням цього, а також на підставі виявлених раніше патологічних станів приймається рішення про проведення операції. Стандартна процедура полягає в радикальному видаленні простати з частковим видаленням лімфатичних вузлів таза. Операцію проводять різними методами, наприклад, можливий розріз під пупком або в промежині між мошонкою і заднепроходним остверстіем, уражені лімфатичні вузли можна видалити також за допомогою лапароскопії.

Вирішальним для успіху оперативного втручання є та обставина, що пухлиною визначено уражена тільки простата, а дочірні пухлини відсутні.

Променеву терапію можна проводити як ззовні організму пацієнта, так і шляхом введення радіоактивних металевих капсул у хворий орган. Однак при більших або високоагресивних формах ракових пухлин цей варіант лікування як єдиний метод терапії не рекомендується.

У більш літніх пацієнтів з менш агресивними формами раку простати спочатку застосуємо вичікувальний підхід; лише коли стане можливим виявлення явного зростання ракової пухлини, починають проведення терапії.

Енурез (нездатність утримувати сечу) і втрата статевої потенції можуть виникнути як після оперативного, так і після променевого лікування. Це обумовлено тісною просторової взаємозв’язком простати з нервами, що відповідають за ерекцію чоловічого члена або ж за вольове управління сфінктером (замикає м’яз) сечового міхура. Якщо ракова пухлина виявлена ??на ранній стадії і піддана лікуванню вищезгаданим методом, то і, зокрема, збереження статевої потенції не є проблематичним.

Терапія раку простати на далеко зайшла стадії захворювання:

Якщо ракова пухлина поширилася на навколишні органи або є метастази в лімфатичні вузли або інші органи, лікування вже не представляється можливим. Проте найчастіше проходять роки до появи загрозливих для життя симптомів, викликаних раком. При лікуванні намагаються використовувати специфічну залежність передміхурової залози від чоловічих статевих гормонів, видаливши яєчка як місце вироблення цих гормонів (орхіектомії) або щоб уникнути операції перешкоджаючи утворенню чоловічого статевого гормону за допомогою медикаментів. Метою обох заходів є запобігання впливу сприяють зростанню ракової пухлини гормонів (андрогенів) на карциному простати.

У деяких пацієнтів проведення лише одного терапії антиандрогенами є достатнім, щоб уникнути втрати статевої активності, яка інакшестала б неминучою з позбавленням функції вироблення гормону. Якщо в наявності метастази в кістках, то при локалізованих болях місцева променева терапія може принести полегшення. При широко поширилися метастазах можливе введення радіоактивних речовин переважно безпосередньо в кісткові метастази раку простати.

Подальше спостереження, після проведеного лікування раку простати

У центрі уваги в процесі доліковування, крім визначення значення показника ПСА в крові, знаходиться фізичне, спеціальне урологічне дослідження. Значення показника ПСА після видалення ураженої раковою пухлиною простати має впасти до нуля. Якщо піддається виявленню значення показника ПСА зберігається і після операції або ж його можна знову виявити, то виникає підозра про те, що в організмі є пухлинна тканина.

Повторне підвищення значення показника ПСА як ознака повторного росту пухлини після радикального видалення простати не означає, що слід рахуватися з швидким прогресуванням ракового захворювання. За винятком випадків меншини особливо агресивних ракових пухлин, до тих пір, коли ракова пухлина викличе і клінічні симптоми, минають роки. Навіть карциноми, що піддавалися лікуванню за відсутності шансів на одужання, спостерігають шляхом визначення значення показника ПСА в крові. Ефективність гормонотерапії тим вище, чим довше знижується значення показника ПСА в процесі її проведення.

Чи виліковний рак простати?

Вирішальним для успішності лікування пухлини простати є раннє виявлення, а потім і її повне видалення шляхом проведення операції або променевої терапії. Якщо ракова пухлина обнаружіма лише в межах капсули, що облягає простату, то ймовірність довготривалого лікування становить приблизно 90%, якщо ж пухлина розірвала капсулу – приблизно 50%. Ракова пухлина стає невиліковною, якщо вже є метастази в лімфатичні вузли або інші органи. Проте за допомогою сучасних методів гормонального лікування карциноми простати можна ще протягом ряду років перешкоджати її росту. Консультант в Німеччині

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.


_0.73MB/0.04114 sec