Сучасні аспекти лікування гострих кишкових інфекцій у дітей, Медичний портал “Здоров’я України”

Сучасні аспекти лікування гострих кишкових інфекцій у дітей

Сучасні аспекти лікування гострих кишкових інфекційу дітей

Ю.П. Харченко, І.В. Юрченко, Л.А. Іванова, Одеський державний медичний університет, Одеська міська інфекційна лікарня

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) у дітей залишаються актуальною проблемою педіатрії через їх значну поширеність, не завжди ефективного застосування етіотропних препаратів для їх лікування, супутніх порушень якісного та кількісного складу мікробіоценозу кишечника [1].

Серед етіологічних факторів ГКІ провідне місце займають шигели, сальмонели, ешерихії, ієрсинії і умовно-патогенні бактерії. Великий також питома вага ротавірусів, ентеровірусів і аденовірусів [2]. Під впливом збудників і їх токсинів у хворих з ГКІ розвиваються синдроми інтоксикації, гастроентероколіту з порушеннями процесів мембранного і порожнинного гідролізу, а також функцій серцево-судинної системи, печінки, нирок та інших органів і систем.

Перенесені ГКІ, ослаблення загального імунітету, розвиток антибіотикорезистентності мікроорганізмів внаслідок нераціонального використання антибактеріальних препаратів і ряд інших причин призводять до порушення якісного і кількісного складу нормальної бактеріальної флори кишечника дитячого організму.

Зміна складу флори кишечника відповідно призводить до порушення її функцій: антагоністичною, травної, синтетичної (у тому числі і вітамінообразующей), дезінтоксикаційної, ферментативної, антианемічний, імунної, трофічної, енергетичній та ін Також порушуються перистальтика і бар’єрна функція кишечника, місцевий і системний імунітет , що може призводити до транслокації мікрофлори та розвитку важкого септичного перебігу хвороби.

У хворих з ГКІ формується кишковий дисбактеріоз різного ступеня вираженості та етіології (стафілококової, стрептококової, протейной, клебсіеллезной, ентерококових, псевдомонадной, кандидозної або змішаної). Провідна роль у формуванні дисбактеріозу кишечника належить порушення популяційного рівня анаеробів, у тому числі лактобактерій і біфідобактерій.

Все вищевикладене обумовлює необхідність застосування в комплексі терапевтичних впливів при гострих кишкових захворюваннях поряд з антибактеріальними засобами та інфузійної терапією препаратів з живих культур представників нормальної мікрофлори кишечника людини і речовин мікробного походження, що надають позитивний ефект на фізіологічні, біохімічні, імунні реакції організму шляхом оптимізації складу мікробної екосистеми .

Серед пробіотиків особливе місце займають препарати на основі Lactobacillus та / або Bifidobacterium.

Особливий інтерес викликає недавно з’явився на ринку Україні препарат Біфі-форм дитячий («Ферросан», Данія), розроблений спеціально для дітей молодшого віку у формі порошку і жувальних таблеток. Комплексний препарат містить бактерії Lactobacillus GG – 10

КУО / таб, які діють синергічно. Додатково до складу Біфі-форма дитячого включені вітаміни В

, Що забезпечують баланс нормальної кишкової мікрофлори (по 0,4 і 0,5 мг відповідно). Позитивний ефект препарату полягає у створенні колоній, що захищають травний тракт шляхом конкурентного витіснення з нього патогенної мікрофлори. Lactobacillus GG сприяють збільшенню адгезії Bifidobacterium в кишечнику більше ніж в 2 рази.

Lactobacillus GG і Bifidobacterium продукують речовини, що інгібують ріст патогенної мікрофлори, у тому числі сальмонел, конкурують з патогенними мікроорганізмами за харчові субстрати, уповільнюють зростання Clostridium difficile, перешкоджають транслокації мікрофлори з товстого кишечника в тонкий. Lactobacillus GG повністю інгібує приєднання Escherichia coli в культурілюдських клітин in vitro. Lactobacillus і Bifidobacterium пригнічують зростання патогенних мікроорганізмів за допомогою продукції молочної, оцтової та інших органічних кислот із закономірним зниженням порожнинного рН кишечника, продукції перекису водню, спирту і лізоциму, речовин зі значною антибіотичну активність, інтерферонів, інтерлейкіну-1 [3].

Важливим є підвищення імунної реактивності організму за рахунок активації імунних реакцій в сироватці крові та кишечнику, посилення вироблення антитіл, зменшення запальних реакцій у кишечнику в гіперчутлива до молока осіб.

Нормальна кишкова мікрофлора сприяє також відновленню енергії та нутрієнтів з допомогою ферментації вуглеводів, бере участь в обміні азоту, сприятливо впливає на розвиток слизової оболонки кишечника, всмоктування води і поживних речовин.

обумовлено нерідким розвитком гіповітамінозу при ГКІ внаслідок порушень нормального складу мікрофлори кишечника, що бере участь у синтезі вітамінів.

Зручна форма випуску препарату (відсутність захисної капсули) можлива завдяки унікальній стійкості Lactobacillus GG до впливу кислого середовища шлунка і жовчних кислот.

Слід зазначити, що Lactobacillus GG має стабільний геном, а європейськими фахівцями Lactobacillus GG і Bifidobacterium lactis присвоєно статус безпечних.

Метою нашого дослідження було вивчення клінічної ефективності Біфі-форма дитячого при гострих кишкових захворюваннях у дітей.

Основну групу спостереження склали 29 дітей (15 хлопчиків [51,7%] і 14 дівчаток [48,3%]) у віці від 1 до 3,5 років, які перебували на лікуванні в стаціонарі Одеської міської інфекційної лікарні з діагнозом ГКІ (гастроентерит , гастроентероколіт або ентероколіт з токсикозом і ексікозом 1-2 ст. або без таких), викликаної патогенної та умовно-патогенною флорою. Всі пацієнти мали легкі і середньотяжкі форми ГКІ, у 3 з них виявлено стафілококовий ентероколіт, у 1 – сальмонельоз, у 2 – ГКІ, викликані протеєм, ще у 3 – ГКІ псевдомонадной етіології, у 2 – ГКІ вірусної етіології. У 18 дітей встановити етіологічний збудник не вдалося.

Контрольну групу склали 20 дітей з ГКІ, які за віком, діагнозу та тяжкості захворювання відповідали основній групі. Розподіл хворих за етіологічним фактору ГКІ представлено в таблиці 1.

Як видно з таблиці 1, обидві групи були однаковими по спектру нозологічних форм ГКІ. Переважали діти з інвазивними діарея, викликаними сальмонели, шигели, а також умовно-патогенною флорою (стафілококом, протеєм та ін). Ентероколіт неясної етіології спостерігався у 62% дітей основної групи і 50% дітей контрольної групи.

Аналіз скарг при надходженні і даних анамнезу хвороби виявив, що захворювання у всіх випадках починалося гостро, з розвитку синдрому діареї та загальноінфекційних симптомів. У першу добу після початку хвороби були госпіталізовані 6 дітей (20,7%), а в перші 3 дні – 18 (62,1%). Підвищення температури тіла спостерігалося у 22 дітей (75,9%), блювання – у 23 (79,3%), симптоми інтоксикації – у 25 (86,2%), біль у черевній порожнині різної локалізації – у 4 (13,8 %), бурчання в животі, метеоризм – у 16 ??(55,2%), симптоми ексикозу – у 14 (48,3%). Поява частого рідкого стільця з патологічними домішками або без них зазначено в 100% випадків. У гемограмі лейкоцитоз виявлено у 11 (37,9%) дітей, нейтрофилез – у 12 (41,4%), паличкоядерних зрушення – у 11 (37,4%), помірне підвищення швидкості осідання еритроцитів – у 14 (48,3% ). У копрограмме наявність ознак запалення зазначалося у 12 (41,4%) дітей.

Всім дітям була призначена базисна терапія, що включає етіотропне лікування за показаннями, регидратационную і дезінтоксикаційну терапію. У разі необхідності застосовували симптоматичні препарати (жарознижуючі, ферменти, ентеросорбенти).

Дітям основної групи на фоні базисної терапії додатково було призначено Біфі-форм дитячий у дозі, що рекомендується виробникомпри ГКІ: по 1 порошку (таблетці) 3 рази на добу протягом 5 днів, потім по 1 порошку (таблетці) 2 рази на добу протягом 10 днів. Препарат призначали в гострому періоді захворювання, після припинення блювання у дитини, з дотриманням інтервалу в 3-4 годин між прийомом Біфі-форма дитячої та антибактеріального препарату.

На тлі проведеної комплексної терапії відзначене поліпшення загального стану у всіх дітей на 2-3-й день лікування. Нормалізувалися температура тіла, сон, поліпшувався апетит, зникали симптоми інтоксикації, припинялася блювота, до 5-6-го дня після початку лікування купировался діарейний синдром.

Зіставлення тривалості основних клінічних симптомів захворювання у дітей основної та контрольної груп і тривалості терапії показало, що нормалізація температури тіла, поліпшення загального стану, припинення діареї, зникнення болю в черевній порожнині і метеоризму, нормалізація показників копрограми швидше наступали у дітей основної групи (табл. 2).

Наведені дані свідчать, що в основній групі нормалізація температури тіла до кінця 2 доби від початку терапії наступила у 12 дітей (41,4%), а в перші 3 доби – у 18 (62,1%). При цьому у більшості дітей (55%), що одержують тільки базисну терапію, відзначалася лихоманка протягом більше 3 днів. Зменшення симптомів інтоксикації в перші 2 дні спостерігалося у 11 (37,9%) дітей основної групи, тоді як серед дітей контрольної групи в 65% випадків відзначалася більш тривала інтоксикація (більше 3 днів). Нормалізація стільця до 5-го дня лікування сталася у 24 (82,7%) дітей, які отримували пробіотик Біфі-форм дитячий; у 2 (6,9%) стілець нормалізувався до 7-го дня лікування, у 3 (10,3% ) – пізніше 7-го дня. У дітей контрольної групи нормалізація стільця до 5-го дня терапії настала лише в 60% випадків. При цьому у 15% дітей відновлення нормального стільця відбувалося в більш пізні терміни – пізніше 7-го дня від початку терапії. Поліпшення показників копрограми на 5-у добу хвороби настало у 23 (79,3%) дітей основної групи, тоді як в контрольній групі – у 11 (55%).

Слід зазначити, що при використанні Біфі-форма дитячого не відзначалося будь-яких побічних явищ, які вимагали скасування препарату.

1. Застосування препарату Біфі-форм дитячий у комплексній терапії інвазивних і секреторних діарей сприяє швидкій інволюції патологічної симптоматики. Так, симптоми інтоксикації купірувався протягом 3 днів від початку терапії у 58,6% дітей основної групи і лише у 35% дітей контрольної групи. Діарея припинялася до 5-го дня терапії у 82,7% дітей основної групи і 60% дітей контрольної групи.

2. Препарат не має побічних ефектів і добре переноситься дітьми.

3. Біфі-форм дитячий може бути рекомендований для застосування в комплексній терапії легких і середньо форм гострих кишкових захворювань у дітей.

1. Андрейчин М.А., Івахів О.Л. Бактеріальні діареї. – Київ: Здоров’я, 1998. – 412 с.

2. Крамарєв С.О. Сучасні підході до антібактеріальної терапії гострий кишково інфекцій у ДІТЕЙ / / Здоров’я дитини. – 2006. – № 1. – С. 85-87.

3. Няньковскій С.Л., Шаевская Х., Зарічанський Я. Роль пробіотиків у вигодовуванні дітей, профілактиці та лікуванні захворювань у дітей і дорослих / / Сучасна педіатрія. – 2006. – № 2.

Також:

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.


_0.74MB/0.00518 sec