Свища при періодонта – Одонтогенний НОРИЦІ

Свищ при періодонтит Одонтогенний свищ

Ускладнення можливі при будь-якому варіанті періодонтиту, аленайбільш характерні для хронічної форми захворювання. Їх ділять на місцеві і загальні.

Найбільш часто при періодонтит зустрічаються місцеві ускладнення – наприклад свищ.

Свищ найбільш часто розвивається при гранулюючих формі періодонтиту, коли розростання грануляцій призводить до формування дефекту за рахунок руйнування тканин, які оточують зуб. Грануляції здатні проростати під окістя альвеолярного відростка щелепи. Розростаючись, грануляції руйнують навколишні тканини. Формується дефект в слизовій оболонці приблизно на рівні верхівки зуба і, як наслідок, виникає Свіщевої хід. Зрідка грануляції здатні виконати Свіщевої хід в м’яких тканинах щоки і на шкірі обличчя. Так може поступово розвинутися косметичний дефект особи, через який відбувається виділення гнійного вмісту.

Діагностика свища будується, перш за все, на даних рентгенографії, хоча і звичайний огляд часто дозволяє ставити діагноз «одонтогенний свищ». Рентгенівський знімок дозволяє уточнити форму періодонтіту і особливості формування свища.

Свищ може розвиватися і як ускладнення лікування зуба. Наявність свища зазвичай говорить про недостатню успішності лікування, коли після закриття дефекту (каріозної порожнини) мікроорганізми продовжують руйнувати зуб і викликати запалення.

Незважаючи на те, що свищ – це відносно сприятливий варіант перебігу періодонтиту (адже продукти запалення видаляються через Свіщевої хід), на нього слід звертати найсерйознішу увагу.

Лікування одонтогенного свища починають із лікування періодонтиту. А лікування періодонтиту починають з лікування хворого зуба. Для цього роблять механічну обробку (очищення) порожнини зуба і зубного каналу від каріозних мас, обробку антисептиками і пломбування всієї порожнини. Повне видалення мікроорганізмів досягатися як застосуванням антибактеріальних паст, так і іншими видами обробки: діатермокоагуляції, ультразвукової, лазерної обробки та інших методів. Застосовують у лікуванні додаткове призначення антибактеріальних препаратів (антибіотиків), антигістамінних препаратів (тавегіл, супрастин тощо). Іноді показаний прийом протизапальних препаратів. Досить ефективно місцеве лікування гіпертонічними (сольовими) розчинами. Зазвичай використовують гіпертонічні ванночки, які знімають набряк і знижують вираженість запалення.

Одонтогенний свищ лікується не за одне відвідування лікаря. Тому необхідно пам’ятати, що хронічне запалення і його ускладнення вимагає не стільки тривалого лікування, скільки постійного контролю. В цілому ж наявність свища дозволяє досить швидко впоратися з періодонтитом, т.к. свищ гарантує можливість відтоку продуктів запалення. Вже при другому відвідуванні лікаря можна спробувати не тільки відновити структуру зуба, але і створити умови для повного загоєння свищевого ходу.

При необхідності хірургічного втручання намагаються зробити все можливе для збереження зуба. Адекватне лікування зуба зазвичай призводить до самостійного закриття свищевого ходу. Однак іноді доводиться вдаватися до видалення надмірно розрослися грануляцій, а також перетину грануляційних тяжів. У будь-якому випадку слід пам’ятати: чим раніше відбудеться звертання в стоматологію, тим менше буде негативних наслідків від формування свищевого ходу і інших можливих ускладнень.

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.