Сигмовидна кишка, захворювання сигмовидної кишки

Сигмовидна кишка Загальна характеристика органу

Сигмовидна кишка – це один з відділів товстого кишечника.Починається в районі верхньої апертури малого таза і переходить в пряму кишку. Свою назву відділ отримав через незвичайну форму, що нагадує форму грецької букви «сигма». Як правило, сигмовидна кишка розташовується в лівій частині живота, проте нерідко її вигини доходять до правого підребер’я або середньої ліній. З усіх боків орган покритий брижі.

Сигмовидна кишка бере активну участь в процесі перетравлення їжі. У цьому відділі вбирається значну кількість води, яка потім поширюється по всіх основних систем організму. Також тут продовжується процес затвердіння калових мас. Надалі вони потрапляють у пряму кишку і виводяться з організму. Травлення – це головна функція, яку виконує сигмовидна кишка. Захворювання відділу призводить до серйозних порушень в роботі кишечнику, позначаються на нормальному функціонуванні сусідніх органів, а в деяких випадках (наприклад, рак сигмовидної кишки) несуть загрозу життю пацієнта. З цієї причини ми хочемо приділити увагу основним захворюванням сигмовидної кишки і методиками їх лікування.

Сігмоідіт

Захворювання є запалення сигмовидної кишки і є різновидом коліту. Виділяють гостру і хронічну форму. Перша характеризується різкими, болями в клубовій області, зміною кольору і інтенсивності стільця. Хронічне запалення сигмовидної кишки проявляє себе болями при дефекації або після неї, чергуванням проносів із закрепами. Також пацієнти скаржаться на здуття живота, відрижку, нудоту, блювоту і гучне бурчання в кишечнику. Якщо сигмовидна кишка (лікування сігмоідіта часто ускладнюється через постановки неправильного діагнозу) продовжує запалюватися – починається процес зрощування кишки з прилеглими органами і наслідками у вигляді слабкості, схуднення, значного зменшення якості життя.

Лікування запалення включає в себе постільний режим і дотримання суворої дієти. Пацієнту призначаються спазмолітичні, седативні, антибактеріальні та обволікаючі засоби. Широко використовується місцеве лікування (свічки, настої трав зборів, кортикостероїди). Прогнози сприятливі, незалежно від форми захворювання.

Дивертикулез сигмовидної кишки

Це набуте захворювання, в основі якого лежать процеси, пов’язані з порушенням перистальтики. Як наслідок, виникають ділянки кишечника з високим внутріпросветним тиском. Поздовжні і поперечні м’язи сигмовидної кишки при цьому гіпертрофуються, що веде до збоїв в кровообігу тканин і проштовхуванні хімусу через кишечник.

У молодих людей дивертикулез сигмовидної кишки спостерігається відносно рідко, але частота виникнення захворювання значно зростає до 50 років. У цьому віці більше 30% людей мають дивертикули та інші патології товстого кишечника.

Симптомами хвороби є: порушення стільця, метеоризм, кольки, відчуття розпирання в животі, біль в клубовій ямці. Дивертикули роблять значний вплив на нормальне функціонування кишечника і ті функції, які виконує сигмовидна кишка. Лікування захворювання дозволить уникнути досить серйозних наслідків, наприклад, абсцедування, гнійного перитоніту, свищів, кровотеч і різних запальних процесів.

Якщо дивертикулез сигмовидної кишки протікає в легкій формі, то госпіталізація пацієнта необов’язкова. Цілком достатньо буде лікування вдома. Рекомендовано вживання антибіотиків (амоксициліну або метронідазолу) і великої кількості рідини. Також слід дотримуватися постільного режиму і строгу дієту. При відсутності позитивної динаміки хворого направляють у стаціонар, де лікарі виконують резекцію уражені тканин. У деяких ситуаціяхпри цьому доводиться накладати обхідний анастомоз. Прогнози лікування не завжди сприятливі, вони залежать від тяжкості супутніх захворювань та віку пацієнта.

Рак сигмовидної кишки

Захворювання зустрічається і у чоловіків, і у жінок з практично однаковою частотою. Найчастіше злоякісні утворення виникають у людей у ??віці від 40 до 50 років.

Кишкова непрохідність, болі в животі, відрижка, нудота, мимовільне напруження м’язів черевного преса, характерні здуття у правій частині живота – все це ознаки того, що у людини уражена сигмовидна кишка. Лікування хвороби проводиться тільки після дослідження необхідних аналізів і комплексного обстеження хворого. У процесі діагностики важливу роль відіграють лабораторні дані, рентгенодіагностика, ректороманоскопія і біопсія. Всі ці заходи спрямовані на встановлення розмірів пухлини і місця її точної локалізації.

На відміну від новоутворень в інших відділах кишечника, рак сигмовидної кишки розвивається повільно. Метастази у віддалені органи з’являються пізно, як, втім, і інші ускладнення, наприклад, перитоніт або кишкова непрохідність.

Лікування захворювання – тільки хірургічне. Оперативне втручання проводиться відразу після постановки точного діагнозу. При найменших підозрах на присутність пухлини пацієнтові слід відмовитися від прийому антибіотиків, теплових процедур і болезаспокійливих засобів. Хіміотерапія використовується рідко в силу великої кількості протипоказань, до яких відносяться: лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія, недостатній кровообіг, ураження нирок і печінки.

При використанні матеріалів сайту активне посилання обов’язкове

Знайшли:

  • захворювання сигмовидної кишки

Також:

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.


_0.74MB/0.09354 sec