Трихінельоз (Трихинелли) у людей (дітей і дорослих). Симптоми, діагностика, лікування та профілактика.

Підпишіться на розсилку! Трихінельоз (Трихинелли) у дітей і дорослих Проблемна шкіра Підпишисьна розсилку! Трихінельоз (трихінели)

Трихінельоз – глистова інвазія людини і тварин, що викликається круглими хробаками – нематодами роду трихинелла. Вони представлені комплексом близьких у морфологічному відношенні видів: Trichinella spiralis, Trichinella nativa, Trichinella pseudospiralis.

Трихінельоз зустрічається у всіх країнах, особливо там, де населення вживає в їжу свиняче, борсуковий і ведмеже м’ясо.

Трихинелли адаптовані до дуже широкого кола господарів: паразитують у 70 видів ссавців. Більш того, учені зареєстрували трихінели нового, бескапсульного виду, а також випадки включення паразита в життєвий цикл різних видів птахів.

У Росії відзначається тенденція більш частою зараженості трихінельозом свиней. Свою життєздатність при сприятливих для них умовах трихіни можуть зберігати до 20 і більше років.

Трихінельоз відносять до природно-вогнищевих захворювань, оскільки основними носіями і джерелами є дикі тварини (ведмідь, борсук, кабан). Також чималу роль у поширенні трихінельозу грають і комахи, які потрапляють в організми тварин разом з рослинною їжею.

Свині заражаються трихінельозом при поїданні сирих покидьків і залишків їжі, а також від щурів.

Зараження людини трихінельозом відбувається при вживанні сирого або минулого недостатню термічну обробку м’яса диких тварин і свині, яке містить личинки цього гельмінта (шашлик, копченості, сосиски, сирокопчена й варена ковбаса).

Чисте сало тварин не містить личинки трихінел, тоді як копчене та солоне сало з м’ясними прожилками вживати вкрай небезпечно.

Розвиток трихинелла у людини і тварин відбувається однотипно і включає:

Кишкова фаза трихінельозу. Зараження відбувається при поїданні м’яса, що містить інкапсульовані личинки трихінел. В процесі травлення в шлунку і дванадцятипалої кишці капсули руйнуються, що займає приблизно 1 годину. Молоді трихінели, перебуваючи в просвіті дванадцятипалої кишки, дозрівають протягом 3-4 діб, після чого самки починають відкладати личинки. Цей процес триває від 10 до 45 днів, і після його закінчення самки гинуть. Термін кишкової стадії трихінельозу – 42-56 днів. Самка відкладає до 2100 личинок.

Міграційна фаза трихінельозу. Личинки по лімфатичних шляхах потрапляють в ток крові і розносяться по всьому організму. Міграція їх починається приблизно на б день від моменту зараження.

М’язова фаза трихінельозу. Осідання личинок відбувається в поперечно-смугастих м’язах. Перші, поки що нечисленні личинки з’являються там вже на 6-7 день. Вони розподіляються нерівномірно, віддаючи перевагу мімічну, дихальну, жувальну мускулатуру, діафрагму, згиначі кінцівок.

Осівши в м’язах, личинки збудників трихінельозу збільшуються в розмірах приблизно в 10 разів, звиваються в спіраль і до 17-18 дня стають здатні заражати наступного господаря. До 3-4 тижня навколо личинок формуються капсули, стінка яких через рік покривається вапном. У такому вигляді личинка залишається життєздатною до 25 років.

Ті личинки, які не потрапили в м’язи, швидко гинуть. У людському організмі ці гельмінти далі не розвиваються. Для продовження життєвого циклу їм потрібно потрапити в кишечник пацюки або свині. У організмах цих тварин проходить головний період існування трихинелла.

Тяжкість захворювання трихінельозом залежить від кількості личинок, які потрапили в організм.

Смертельна доза для людини – 5личинок збудника трихінельозу на 1 кг маси тіла хворого.

Симптоматика захворювання залежить від стадії розвитку трихинелла в організмі людини. Розрізняють 3 стадії трихінельозу:

Стадія 1 (інвазія): розвивається через тиждень після зараження трихінельозом, коли статевозрілі гельмінти активно розмножуються. Спостерігається:

Стадія 2 (дисемінація): наступає через 10 днів після зараження трихінельозом, коли трихінели проникають через слизову оболонку тонкого кишечника і мігрують у поперечно-смугасті м’язи. Для цієї стадії характерні:

У важких випадках трихінельозу нервова системи.

Стадія 3 (инкапсулирование): настає в період одужання, звичайно через тиждень після другої стадії трихінельозу. Але в м’язах людини капсули залишають великі ерозії. Личинки трихінел з потоком крові розносяться по всьому тілу і зупиняються в скелетних м’язах в певних групах м’язів.

Трихінельоз дає ускладнення на дихальні шляхи, центральну нервову і серцево-судинну системи. При дуже тяжкому перебігу розвиваються імунопатологічні реакції, що призводять до дифузно-осередкового міокардиту, пневмонії, менінгоенцефаліту.

В окремих випадках захворювання трихінельозом призводить до летального результату.

Якщо є підозра на трихінельоз, важливо згадати, що хворий вживав у їжу останнім часом (свинину або вироби з неї, які не пройшли достатньої термообробки), і якщо є можливість, досліджують м’ясо, яке вживав пацієнт.

Необхідно диференціювати трихінельоз від тифо-і паратифозних інфекцій, ГРЗ, кору, краснухи, гострої стадії інших гельмінтозів.

Велику роль в діагностиці трихінельозу грають лабораторні дослідження. На стадії інвазії у фекаліях можуть виявлятися дорослі трихінели та їх личинки. Надійним методом вважається біопсія м’язової тканини та імунологічні реакції, особливо шкірно-алергічна проба.

Велике значення мають методи імуноферментного аналізу (ІФА), для виявлення специфічних до трихинелла антитіл, що виробляються імунною системою інфікованого. Імуноглобуліни класу М з’являються через 14-15 днів після зараження, концентрація їх досягає максимуму на 4-12 тижні. Особам з підозрою на трихінельоз при слабоположітельной або негативному результаті рекомендується повторити дослідження ІФА через 10-14 днів. У перехворілих трихінельозом людей специфічні антитіла можуть зберігатися до 2 і більше років.

Специфічне лікування трихінельозу проводять у клініці мінтезол (тіабендазол), вермокс (мебендазолом), альбендазолом, які надають згубну дію на кишкових трихинелла і розвиваються личинок, що вийшли з капсул, ембріонів в матці запліднених самок, тому найбільший ефект спостерігається в перші два тижні після зараження.

Кортикостероїди показані при розвивається міокардиті, пневмоніті (великі дози, але короткі курси). Але при легкому перебігу трихінельозу їх не призначають, оскільки вони сприяють підвищенню репродуктивної активності самок паразитів і уповільнюють процес інкапсуляції.

Іноді при інтенсивній інвазії і недостатньому лікуванні антигельмінтними препаратами через 1-2 тижні після закінчення гострих проявів виникають рецидиви, пов’язані з відновленням репродуктивної активності самок, що залишилися в кишечнику. При встановленні факту повторного зараження трихінельозом проводять лікування вермокс.

Виписують пацієнтів після відновлення рухової здібності, нормалізації ЕКГ і функцій внутрішніх органів, під спостереження інфекціоніста з рекомендацією обмеження фізичних навантажень (після важкого трихінельозу), так як м’язовіболі можуть зберігатися протягом 2-6 місяців.

Для попередження зараження трихінельозом слід правильно готувати свинину, м’ясо диких кабанів, борсуків, нутрій, ведмедів, інших всеїдних і м’ясоїдних тварин.

Зберігати сире м’ясо свинини та вироби з неї слід в замороженому вигляді. Щоб трихінели загинули, температура всередині м’яса при приготуванні їжі повинна бути не менше 65 ° С, його колір повинен змінитися з рожевого на сірий.

Боротьба з трихінельозом полягає у знищенні щурів, що живуть в свинарниках, перевірці надходить у продаж м’яса. Не слід купувати м’ясопродукти без клейма на тушах і окостах.

Пам’ятайте! Личинки трихінел легко переносять тривале охолодження, прогрівання, соління і копчення м’яса. Погубити їх може варіння протягом не менше двох з половиною годин при товщині шматків м’яса не більше 8 см! Готувати шашлик необхідно із застосуванням оцту, який вбиває личинки трихінел.

Трихинелли в м’ясі дуже стійкі до зовнішніх впливів, більше, ніж бичачий або свинячий цистицерки. При звичайній температурі замороженого м’яса (-10 ° С) личинки Т. spiralis виживають довго, при -12 ° С до 57 днів, при -18 ° С до 21 години. Личинки Т. nativa витримують заморожування до -23 ° С протягом 3 днів, а при -16 ° С вони зберігають инвазионной протягом 20 міс.

При температурі вище +50 ° С личинки виживають протягом кількох хвилин, але потрібно пам’ятати, що при приготуванні м’ясних страв така температура досягається в глибині шматка далеко не завжди.

При посоле збудники трихінельозу можуть зберігатися в глибині шматка до 1 року.

Програми «GelmoStop» – для дорослих і «GelmoStop mini» – для дітей ефективні щодо трихінельозу і безпечні для організму, їх застосування не вимагає щоденного лікарського спостереження, і дегельмінтизацію можна проводити в домашніх умовах.

консультація та замовлення:

Передрук тільки з дозволу автора з обов’язковим зазначенням активного посилання на problemkozha.ru

Знайшли:

  • інкапсульовані трихінели
  • як потрапляє до організму трихінела
Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.