Центр флебологии НМХЦ ім. Н. І. Пирогова – хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок.

З 3 по 6 листопада 2011 р. у м. Лос-Анджелесі пройде 25-й Щорічний Конгрес Американської Колегії флебологом

C15 по 17 вересня 2011 року в м. Прага, Чехія пройде Міжнародний конгрес Міжнародного товариства флебологии (International Congress of UIP)

Міжнародний Симпозіум по судинах Клініки Мейо, 9-11 вересня 2011 року, Париж, Франція

9-11 вересня 2011 року в Парижі відбудеться Міжнародний Симпозіум по судинах Клініки Мейо (Mayo Clinic International Vascular Symposium)

Хронічна венозна недостатність

Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок (ХВН) – синдром, розвиток якого відображає порушення венозного відтоку, як правило, обумовленого наявністю хронічного захворювання підшкірних і / або глибоких вен (варикозна і посттромбофлебітична хвороба). Значно рідше причиною ХВН можуть стати вроджені ангіодісплазіі, системні захворювання сполучної тканини, застійна серцево-легенева недостатність.

При хронічної венозної недостатності характерно зниження стійкості організму до статичних навантажень, що виявляється наростаючим почуттям втоми в литкових м’язах, з’являється тяжкість і відчуття розпирання в литках при тривалому перебуванні в положенні «сидячи» і «стоячи», характерні різні парестезії – бігання «мурашок», відчуття спека. При наявності варикозних вен відзначаються тупий біль і печіння по ходу змінених вен. При перенесених тромбозах глибоких вен іноді виникає венозна кульгавість – розпираючий біль у литкових м’язах, що посилюються при ходьбі і потребують відпочинку з піднятою ногою.

Хронічну венозну недостатність звичайно поділяють на кілька стадій згідно модифікованої класифікації, схваленої Нарадою експертів з розробки стандартів лікування варикозної хвороби (Москва, 2001 р.). У цій класифікації окремо виділена ступінь 0 венозної недостатності нижніх кінцівок, спеціально для тих випадків, коли при достатньо виражених варикозних венах повністю відсутні симптоми венозної недостатності (0-2 клас з СЕАР). Досить часто, особливо у жінок, можна спостерігати так звані «судинні зірочки», або телеангіоектазії – дуже дрібні розширені поверхневі судини діаметром до 1,5 мм, променями розходяться від центра в різні сторони, або ретикулярні вени – локально розширені внутрішньошкірні судини діаметром 2 – 3 мм, що поширюються в різних напрямках. Такі прояви відносять до С1 по СЕАР, вони є лише косметичної проблемою і, як правило, не призводять до тяжких наслідків венозної недостатності нижніх кінцівок.

При 1-го ступеня ХВН (3 клас з СЕАР) відзначається набряк гомілки і області щиколотки. При об’єктивному огляді таких пацієнтів (0-1 ступеня ХВН, С0-3 по СЕАР) відзначаються варикозні вени як в типових місцях (стегно і гомілку), так і атипової локалізації (передня черевна стінка, сідниці, промежину, пахова область).

У більш запущених стадіях – ХВН 2 ступеня, що відповідає 4 клінічного класу по СЕАР, має місце потемніння шкіри внутрішньої поверхні гомілки – гіперпігментація, яка обумовлена ??пропотеваніем еритроцитів у тканини і утворенням пігменту – гемосидерину, який і забарвлює шкіру в аномальний колір (від темно- коричневого до чорного). Поряд з цим у шкірі виникає запалення – індуративний целюліт, і внаслідок недостатнього надходження кисню вона ущільнюється, поступово заміщаючи сполучною тканиною. При відсутності лікування може приєднатися венозна екзема та дерматит, що супроводжуються шкірним свербінням.

ХВН 3 ступеня свідчить про крайню занедбаності венозної недостатності нижніх кінцівок і відсутності лікування і

характеризується наявністю венозної трофічної виразки – важкого й важко піддається лікуванню ускладнення. Якщо трофічна виразка знаходиться в стадії загоєння, цевідноситься до 5 класу по СЕАР, якщо виразка відкрита – до 6-го клінічного класу.

В окремих випадках крім всіх перерахованих проявів ХВН відзначається атрофія шкіри та її придатків (випадання волосся, розшарування нігтьових пластин), а також розвивається підвищена пітливість стоп – гіпергідроз. В результаті ущільнення тканин виникає деформація кінцівки з різким звуженням гомілки – «перевернута пляшка шампанського», нерідко відзначається обмеження рухів в гомілковостопному суглобі.

Прояви ХВН різноманітні, але при цьому мають загальну характерну особливість – вони з’являються і наростають у вертикальному положенні тіла і значно зменшуються при горизонтальному його положення, а також при ходьбі.

Оскільки хронічна венозна недостатність є не самостійним захворюванням, а симптомокомплексом, що є результатом прогресування ряду захворювань вен (варикозна хвороба, посттромбофлебітичний синдром), діагностика її повинна включати всі методи діагностики венозної патології: ультразвукове ангіосканування, а при необхідності, рентгенконтрастних флебографію (РФГ), лабораторні дослідження і найсучасніший і високоінформативний метод – спіральну комп’ютерну томографію з 3D-реконструкцією.

У зв’язку з тим, що наявність хронічної венозної недостатності, як правило, свідчить про занедбаності захворювання, дуже важлива своєчасна діагностика та комплексне багатоетапне лікування. У нашому Центрі хірурги-флебологи озброєні всім необхідним обладнанням для діагностики і володіють усіма методами хірургічного і консервативного лікування захворювань, що є першопричиною ХВН.

Також:

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.