Все про набряки або водянці Народна медицина – Лікування народними засобами і методами, рецепти від хвороб і болю

Все про набряки або водянці

Даремно Олександр Сергійович Пушкін затаврував Сальєрі як вбивцю Моцарта. Сучаснідослідники впевнено спростовують факт отруєння геніального композитора невдахою заздрісником. По-перше, тому, що за життя у Сальєрі були всі підстави вважати геніальним себе, а не свого молодого колегу: його слава в ті часи перевершувала популярність Моцарта. По-друге, тому, що Моцарт був важко хворий, і для трагічної розв’язки зовсім не було потрібно втручання лиходія

Зі спогадів сучасників відомо, що у Моцарта в останній період життя була водянка (так називали в той час набряки всього тіла). У XVIII столітті з великими набряками справлятися не вміли. Та й зараз цей симптом вважається грізним. А причини набряків можуть бути різними.

Набряк – це надмірне скупчення рідини в тканинах і порожнинах організму. Якщо рідина накопичується в тканинах, обсяг їх збільшується. Якщо вона накопичується в порожнині, здавлюються знаходяться в ній і по сусідству органи. При поверхневому скупченні рідини змінюються фізичні властивості шкіри і форма цієї частини тіла.

Набряки можуть бути загальними та місцевими (локальними), внутрішніми і зовнішніми, гострими і хронічними. З’являються вони через порушення водного обміну.

Водний обмін в організмі підтримується за допомогою налагоджених механізмів тиску. У медицині прийнято говорити про три види тиску крові в кровоносних судинах – гідростатичному, осмотическом і онкотичного. Якщо їх баланс розладнується, можуть виникати набряки.

Набрякла рідина утворюється з плазми (рідкої частини) крові. У здорової людини вона теж виходить у міжклітинний простір, але це не є патологією, тому що в нормі скільки рідини виходить із судин, стільки і повертається назад. А при набряках рівновагу порушено. Щоб зрозуміти, як це відбувається, треба знати, що утримує рідку частину крові в добре проникних для води кровоносних судинах. При цьому треба пам’ятати, що плазма крові – це не тільки вода, в ній містяться і більш великі молекули – солей, білків. Чим більше молекула, тим гірше вона проходить через стінку посудини.

Гідростатичний – це тиск на стінку посудини рідини, накачуємо в нього насосом – серцем. Чим вище цей тиск, тим більше води йде з кровоносної судини. Це сила, спрямована з посудини. У венах гідростатичний тиск негативне, тому рідина з тканин повертається назад у кров, у вени. Якщо з якихось причин підвищується гідростатичний тиск у венах, рідина в тканинах затримується, накопичується. Крім того, частина рідини повертається в кров через лімфатичні судини. Вони краще проникні для великих молекул, ніж вени. Так що великі білки з тканин потрапляють в кров по лімфатичних судинах. Якщо цей шлях блокується, теж виникають набряки.

Осмотичний тиск залежить від концентрації в плазмі крові дуже великих молекул білків, яких у крові значно більше, ніж у тканинної рідини. Вони особливо сильно утримують воду в кровоносному руслі, діючи в тому ж напрямку, що й солі. Якщо балансу цих трьох сил немає – рідини в тканини виходить більше, ніж повертається назад, і в результаті виникають набряки. Крім того, має значення проникність судинної стінки капілярів. Вона змінюється при запальних процесах, алергії, судинних захворюваннях.

Звичайно, це дуже схематичне опис утворення набряків. Насправді різні механізми поєднуються, підключаються залози внутрішньої секреції (надниркові залози), вегетативна нервова система, нирки, які виділяють особливі речовини, що затримують в організмі сіль або рідина. Будь набряк обов’язково супроводжується затримкою солей натрію і води нирками. Наприклад, при гідростатичних набряках з часом блокується виділення з крові солей натрію з сечею і потім, навіть зіслиною.

Набряки по-різному позначаються на здоров’ї і зовнішній вигляд людини. Зовнішні набряки створюють не тільки косметичний дефект. При локалізації на ногах вони можуть викликати болі від здавлення взуттям, відчуття тяжкості, втоми, через них порушується харчування (трофіка) тканин, можуть навіть виникати трофічні виразки. Крім того, набрякла тканина легко інфікується. Що ж стосується внутрішніх набряків, то через них порушується функція відповідних органів, викликаючи серйозні ускладнення. А набряки легенів, мозку, гортані (круп) небезпечні для життя.

Основні причини загальних набряків – захворювання серця і нирок. Спочатку вони бувають невеликими, особливо не турбують, тому можна запустити серйозне захворювання. Коли загальні набряки стають помітні, в організмі затримується вже 2-4 літра зайвої рідини.

Серцеві набряки – гідростатичні. Тиск у венах підвищується, тому що ослаблене серце не справляється зі своєю функцією насоса – перекачуванням повертається з тканин рідини знову в артерії. Це називається серцевою недостатністю. Крові у венах залишається більше, тиск у них підвищується.

Найчастіше серцева недостатність виникає при ішемічній хворобі серця, особливо після інфарктів міокарда, при пороках серця, при міокардитах (запальних захворюваннях серця). Набряки в цих випадках симетричні, зазвичай супроводжуються задишкою, розвиваються поступово. Спочатку вони з’являються переважно на ногах – щиколотках і гомілках, причому більш помітні до вечора, а вранці проходять. Посилюються після фізичних навантажень. При натисканні на шкіру в місцях набряків легко утворюється ямка. Пізніше, в запущених випадках шкіра на гомілках над набряками грубіє, стає холодною і синюшною. У лежачих хворих набряків більше на попереку і крижах. У важких випадках вони поширюються по всьому тілу і в порожнинах.

Ниркові набряки – онкотичний. При порушенні функції нирок онкотичний тиск крові знижується через втрату білка з сечею. Недостатня кількість білка в крові не здатне в необхідній мірі утримувати рідину.

Такі набряки починаються в місцях, де тканини більш пухкі, – найпомітніше вони в області особи, особливо на повіках. Більше видно вранці. У запущених випадках, коли набряково все тіло, вони швидко зміщуються при зміні положення. Набрякла шкіра сухувата, м’яка, буває жовтувато-блідою, її тонус знижений. При такій симптоматиці обстеження, як правило, виявляє білок у сечі (у нормі він не повинен виділятися з сечею взагалі). Якщо аналізи сумнівні, їх треба повторити кілька разів, зробити відразу після ГРВІ, оскільки ГРВІ викликають загострення хронічної ниркової патології.

Крім цих основних причин загальних набряків є й інші, більш рідкісні. Наприклад, зниження функції щитовидної залози або коливання гормонального статусу у жінок та ін

Місцеві набряки виникають без загальних порушень водно-електролітного обміну, тому можуть розташовуватися асиметрично. До них призводять місцеві порушення кровотоку, лімфотоку, проникності капілярів та обміну речовин. А механізм утворення місцевих набряків при порушеннях крово-і лімфообігу той же, що і загальних – дисбаланс онкотичного та гідростатичного тисків.

При місцевому порушенні обміну речовин, при запальних процесах через масову загибель клітин в тканинну рідину із зруйнованих клітин потрапляють дрібні великі молекули, і онкотичного тиск у тканинної рідини підвищується. Хоча в крові воно не знижено, баланс тисків в крові і тканинах порушується, і вода спрямовується в тканини. Цьому сприяє підвищення проникності капілярів.

При запаленні набряк супроводжується болем, почервонінням, місцевим підвищенням температури.

При порушенні венозного відтоку набряки спочатку мають гідростатичні природу, а потім при порушенні обміну в тканинах приєднується онкотичного фактор.

Причинами порушення венозного відтоку можуть бути такі захворювання, як варикозне розширення вен гомілок, флебіт (запалення стінок вен),тромбофлебіт (запалення стінок вен з утворенням у них тромбів).

При ураженні вен набряк має м’яку консистенцію, він теплий, іноді синюшний. Пізніше на ногах можуть з’явитися пігментація, трофічні виразки. При флебітах самі вени та шкіра по їх ходу можуть бути ущільнені і болючі, іноді у венах з’являються тромби. Хочу попередити: масажувати і навіть мацати запалені вени не можна, оскільки свіжий тромб може відірватися, а це небезпечно для життя.

– Обмежте споживання солі, а при ниркових набряках відмовтеся від солоних продуктів.

– При загальних набряках слід обмежити споживання не тільки солі, але і рідини.

– Замість продуктів, які підвищують в’язкість крові (наприклад, чорноплідної горобини), включайте в раціон продукти, що розріджують кров (наприклад, лимони, журавлину).

– При можливості замінюйте лікарські діуретики сечогінними трав’яними зборами, а антигістамінні препарати – протиалергічними зборами.

Набряки при порушенні лимфотока за механізмом пов’язані з гідростатичним і онкотичного тиском. Причиною його може бути спадкова неповноцінність лімфатичних судин кінцівок в поєднанні з ожирінням. Інший частий випадок порушення лимфотока пов’язаний з ураженням або оперативним видаленням лімфатичних вузлів.

Лімфатичний набряк по консистенції щільний, горбистий, так як в ньому багато білка. При натисканні на нього ямок на шкірі не залишається – він більш стійкий, ніж інші набряки. Виник таким чином ущільнення, якщо воно тримається довго, залишається назавжди, оскільки в місці застою лімфи (лімфостазу) розвивається рубцева сполучна тканина. Взагалі все тривало існуючі набряки, як правило, ведуть до ущільнення і збільшення обсягу тканин. Пояснюється це тим, що будь набряк здавлює тканини, через чого кліткам бракує кисню, вони гинуть, а щільна рубцева тканина бурхливо розростається.

Якщо рубцева тканина, сильно збільшуючись в обсязі через лімфостазу, розростається в області кінцівок, це порушення називають слоновістю. Запущені випадки слоновості погано піддаються лікуванню. Тканина з лімфатичним набряком особливо легко інфікується, в ній обгрунтовується стрептокок, через що починається бешихове запалення з частими рецидивами. До речі, при бешиховому запаленні і без попередніх захворювань завжди в тій чи іншій мірі блокуються лімфатичні вузли і відбувається лімфостаз. При будь-якому бешиховому запаленні набряк щільний, болючий. Шкіра над ним набуває яскраво-червоний колір і різко окреслені краю ("географічна карта"). Треба враховувати, що бешиха заразне, інфекція передається при доторканні до цього місця.

Локальним набряком можуть виражатися і алергічні реакції. Типовий випадок – набряк Квінке. Він названий на прізвище німецького терапевта, його описав. У рідкісних випадках першопричиною набряку Квінке, спровокованого стресом, травмою або операцією, буває спадковий, дефіцит деяких ферментів. Але найчастіше він пов’язаний з підвищенням проникності капілярів через алергію. Особливо часто це буває при алергії на харчові продукти (яйця, молочні, шоколад, горіхи) і ліки. Сприяють набряку Квінке захворювання шлунково-кишкового тракту, оскільки через поганий перетравлення їжі в кров потрапляють не повністю розщеплені речовини. Спровокувати набряк Квінке можуть і хімікати, що потрапили в шлунково-кишковий тракт разом з їжею, обробленої ними.

Набряк Квінке розвивається прямо на очах. Після вживання викликав його продукту або ліки через короткий час з’являється швидко зростаючий набряк губи, щоки, століття, чола. Він, як правило, не симетричний, свербіння немає, шкіра не змінена. Досягнувши великого розміру, набряк тримається кілька годин (рідше – днів), а потім також раптово безслідно зникає. Однак набряк Квінке стає небезпечним для життя, якщо він локалізується в гортані, перекриваючи дихальні шляхи. Якщо ж він розташовується в шлунково-кишковому тракті, викликаючи блювотуі болі в животі, неприємність ще й у тому, що його важко діагностувати. Лікарю можуть допомогти відомості про те, що у пацієнта бувають алергічні реакції на їжу. До речі, алергічні набряки бувають і на яку-небудь інфекцію, наприклад ГРВІ.

Перш за все треба встановити причину набряку, тобто поставити діагноз захворювання, що викликало набряк. Це може зробити тільки лікар, провівши відповідні обстеження. А пацієнт повинен йому допомогти. По-перше, треба вчасно до лікаря звернутися і розповісти про всі особливості симптоматики, які ми тільки що докладно розбирали.

При виражених загальних набряках хворому крім лікування основного захворювання рекомендують сечогінні засоби (діуретики). Але якщо стан не вселяє побоювань, поспішати не треба. Діуретики виводять з організму солі і воду. При швидкому виведенні води підвищується в’язкість крові і створюється небезпека тромбозів. Тому, якщо немає протипоказань, треба підключати до прийому діуретиків антиагреганти (препарати, що знижують здатність клітин крові до склеювання). До них відносяться аспірин, курантил. Великі дози сечогінних можуть порушити і електролітний баланс, тому що виводять більше калію, ніж натрію. Тому треба попутно приймати препарати калію (оротат калію, аспаркам та ін.) Виняток становить важка ниркова патологія, при якій вміст калію в крові і так підвищено.

Місцеві набряки сечогінними засобами лікують рідко. При варикозі рекомендують бинтувати ноги еластичним бинтом, застосовують засоби, що розріджують кров, щоб вона легше проходила по венах, і призначають препарати, що знижують проникність судин, а також підвищують тонус вен. При запаленнях вдаються до антибіотиків.

Дуже важко лікувати лімфатичні набряки. У цих випадках застосовують засоби, що розріджують лімфу, і препарати, що покращують функцію судин. Певний ефект дають особливі методи баротерапії (тиск на область набряку за допомогою особливої ??манжетки). Іноді вдаються до оперативного лікування.

Бешиха лікують антибіотиками, а при тяжкій формі потрібна госпіталізація.

Алергічні набряки лікують антигістамінними препаратами, у більш важких випадках – стероїдними гормонами і іншими антиалергічними засобами. Крім того, треба обстежити та при необхідності підлікувати шлунково-кишковий тракт. Алергічний набряк гортані, що виражається у раптовій, різко настала захриплості голосу, потім його втрату та нападі ядухи, вимагає негайної госпіталізації.

Проаналізувавши спогади сучасників і збережені документи, дослідники прийшли до висновку, що Моцарт страждав важким ревматичним пороком серця з серцевою недостатністю. Тому в нього з’явилися великі набряки всього тіла. Хвороба і стала причиною смерті геніального австрійського композитора у віці 35 років. У XVIII столітті її прояви неминуче вели до загибелі. Будь в той час сучасні ліки, Моцарта вдалося б врятувати, і він міг би створити ще багато прекрасних творів. А Сальєрі залишився б в пам’яті нащадків не лиходієм, а одним із відомих композиторів XVIII століття.

Коментарі до «Все про набряки або водянці»:

добрий день!! Підкажіть будь ласка. Я пофарбувала волосся, на слід день наросту нігті (гелем) і в мене виліз набряк на лобі, потім природно він сповз на очі, зараз все добре пройшло 3 дні. (Як і не було) ДО цього вже кілька років фарбуюся цією ж фарбою, а може справа в нігтях я їх нарощувала вперше гелем ??????? Надішліть мені відповідь, я буду ждать.і підкажіть ЩО ПОТРІБНО ПРИСПІВ ПІСЛЯ Набряк

Якщо ви хочете отримувати повідомлення про нові відповіді на дану тему, писати коментарі від свого імені і не чекати поки їх перевірить адміністрація, переглядати сайт з меншою кількістю реклами і отримати додаткові можливості, зареєструйтесь.

Медичні статті пишуться лікарями і фахівцями зі стажем, або на підставі досліджень вчених з різних країн та університетів. Тут ви можете знайти рецепти лікування різниххвороб, а так само порадитися в коментарях з іншими користувачами. Але пам’ятайте, що хворобу краще попередити, ніж її потім лікувати.

Також:

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.