Вульвіт, симптоми, діагностика, профілактика, лікування вульвіта

Вульвіт

Первинний вульвіт виникає після травми і порушень правил особистої гігієни. Травму можуть викликатипрокладки, шкірні захворювання (піодермія, фурункульоз), нетримання сечі, цукровий діабет, глистні інвазії.

Особливо часто первинний вульвіт буває у дівчаток, що пов’язано з недосконалістю у них процесів імунітету, а також анатомо-фізіологічними особливостями статевих органів. Появі гострого вульвіта у дівчаток сприяє також перенесені раніше інфекційні процеси. Запальним захворюванням вульви у дівчаток сприяє ніжна шкіра, тонкий епітеліальний покрив піхви, велика кількість вестибулярних залоз, лужна реакція піхвового секрету, відсутність паличок Додерлейна при наявності кокової флори. У дорослих жінок первинний вульвіт спостерігається рідко, що можна пояснити тканинними властивостями епітелію вульви, що характеризується стійкістю до інфекції.

Вторинний вульвіт у жінок виникає в результаті специфічних (трихомоноз, гонорея і т.д.) і неспецифічних запальних процесів верхнього відділу статевих органів. З точки зору етіологічного фактора вульвіт викликається патогенними збудниками, умовно патогенними мікробами і дріжджоподібними грибами, вірусами, хламідіями. З умовнопатогенна збудників найбільш часто зустрічаються стафілококи і кишкова паличка, рідше стрептококи, ентерококи, синьогнійна паличка, грампозитивні і грамнегативні диплококи та ін

Гостре запалення супроводжується набряком тканин, почервонінням великих і малих статевих губ, клітора, гнійними виділеннями, іноді наявністю виразок в області вульви. У гострий період процесу набряк носить дифузний характер – уражається не тільки область вульви, а й пахові складки, а нерідко і внутрішня поверхня стегон. Пахові лімфовузли можуть бути збільшеними. Нерідко вульвіт поєднується з появою гострих кондилом, що знаходяться в області половий щілини. Хворі скаржаться на печіння і сверблячка в області зовнішніх статевих органів, особливо після сечовипускання, біль при найменшому русі, гнійні виділення. При ураженні вульви кишковою паличкою виділення стають водянистими, жовто-зеленого кольору з неприємним запахом, при стафілококової ураженні – густі, жовто-білі.

Хронічний вульвіт характеризується сверблячкою, печінням, гіперемією, набряком у вигляді окремих острівців, іноді гіпертрофією малих статевих губ.

Діагноз «вульвіт» грунтується на даних аналізу, результатів гінекологічного огляду, скарг пацієнта.

Лікування вульвіта комплексне, включає місцеві і загальнозміцнюючі засоби. Показано лікування загальних захворювань організму (фурункульоз, діабет, дифтерія).

Профілактика вульвіта включає дотримання правил особистої гігієни та лікування захворювань, які викликають білі.

При використанні даного тексту або будь-якої його частини, посилання обов’язкове

Знайшли:

  • вульвіт
Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.