Застосування препаратів «Колбіоцін» і «Полінадім» у лікуванні хламідійних кон’юнктивітів, ускладнених лікарською алергією

Застосування препаратів «Колбіоцін» і «Полінадім» у лікуванні хламідійних кон’юнктивітів, ускладнених лікарською алергією

Usage of Colbiocin and Polinadim in the treatment of chlamydial conjunctivitis complicated by drug allergy

Purpose: to evaluate therapeutic efficacy of combined usage of antibacterial drug Colbiocin and antiallergic drug Polinadim in the treatment of chlamydial conjunctivitis, complicated by drug allergy.

Materials and methods: There were analyzed results of treatment of 18 patients (12 males and 6 females) at the age of 14-28 years old with chlamydial conjunctivitis complicated by allergic drug induced dermatoconjunctivitis.

Results: Clinical recovery was observed in 10 days (9 patients), in 10-15 days (5 patients), more then 16 days (4 patients). Colbiocin was used during 1 month until negative cytological and bacteriologic study results were gained. There were minimal side effects detected: in 1 patient – xeromycteria, and in 1 patient – visual disturbance because of mydriasis.

Conclusion: There is good clinical efficacy of the combined usage of Colbicin and Polinadim in patients with chlamydial conjunctivitis complicated with topical allergic symptoms.

У практичній офтальмології актуальна проблема лікування Офтальмохламідіоз, найбільш частим проявом якого є ураження слизової оболонки повік і очного яблука. Частота кон’юнктивітів хламідійної етіології коливається від 10 до 20% всіх кон’юнктивітів у дорослого населення [2,3]. Серед дітей, народжених від матерів, що страждають у 20-50% новонароджених [4]. На сьогоднішній день в промислово розвинених країнах спостерігається стійка тенденція до зростання як урогенітальної, так і очної хламідійної інфекції й значне омолодження ураженого контингенту.

Згідно з даними літератури доведено високу чутливість хламідійної інфекції до препаратів хінолонового ряду (флоксал, окацін) і комбінованим антибіотиків (еубетал, колбіоцін) [2,5-7].

Проте несвоєчасне встановлення етіологічного діагнозу, помилкова діагностика і внаслідок цього неадекватне лікування даної патології призводить до того, що хламідійні кон’юнктивіти часто приймають затяжний перебіг. Довготривале місцеве застосування антибіотиків, противірусних препаратів, анестетиків та інших засобів у вигляді частих інстиляцій очних крапель і закладання мазей нерідко ускладнюється токсико-алергічним впливом на тканини ока [1]. Алергічна реакція в клінічній картині хламидийного кон’юнктивіту може розвинутися і як прояв очної інфекції. У зв’язку з цим рекомендується доповнювати специфічну етіотропну терапію хламідійних кон’юнктивітів застосуванням в гострому періоді захворювання антиалергічних швидкодіючих антигістамінних очних крапель, а при підгострому та хронічному перебігу – стабілізаторів тучних клітин [3,5-7].

Метою цього дослідження була оцінка терапевтичної ефективності поєднаного застосування комбінованого антибактеріального препарату «Колбіоцін» і протиалергічних очних крапель «Полінадім» у лікуванні хламідійних кон’юнктивітів, ускладнених лікарською алергією.

Матеріал і методи дослідження. Протягом останніх двох років на консультативний прийом в клініку очниххвороб СГМУ звернулося 18 пацієнтів з наполегливими, резистентними до традиційної антибактеріальної терапії кон’юнктивіту, із затяжним характером перебігу. Зазначені пацієнти отримували лікування в поліклінічних умовах протягом 1,5-2,0 місяців. 12 хворих лікувалися антибіотиками і сульфаніламідними препаратами (0,3% гентаміцин, 0,3% тобраміцин, 0,3% ципрофлоксацин, 0,25% левоміцетин, 1% ерітроміціновая мазь, 30% сульфацил натрію) у вигляді крапель і мазей з приводу бактеріального кон’юнктивіту. Противірусні препарати отримували 6 пацієнтів (0,25% оксолінову або 0,05% бонафтоновую мазі), інтерферон або інтерфероногену у зв’язку з передбачуваним аденовірусні кон’юнктивітом.

Переважали особи чоловічої статі (12 з 18) молодого віку, що відповідає періоду сексуальної активності – від 14 до 28 років.

Частіше спостерігали одностороннє ураження (у 15), лише у 3 пацієнтів страждали обидва ока, однак спостерігалася асиметрія клінічної картини.

Об’єктивна картина характеризувалася звуженням очної щілини, гіперемією століття, мацерацією шкіри століття. Гіперемія і набряк слизової, більш інтенсивні в нижньому зводі і в області плікі, виражена інфільтрація і розрихленість кон’юнктиви. У 4 пацієнтів був присутній виражений набряк слизової у вигляді склоподібного хемоза. Відокремлюване мало характер серозно-слизового, значно рідше – слизисто-гнійного. У переважної кількості хворих були присутні великі опалесценцією «молочні» фолікули в зведенні і на тарзального кон’юнктиві частіше нижньої повіки. У 16 з них була лімбальних локалізація фолікулів з розвитком мікропаннуса у верхній 1 / 3 рогівки. Сосочкові розростання на кон’юнктиві надавали тарзального кон’юнктиві бархатистий вигляд.

Безболісне збільшення предушних лімфовузлів виявлено у 14 пацієнтів. У 13 з них лимфоаденопатия супроводжувалася больовим синдромом на першому тижні захворювання.

Урогенітальна симптоматика супроводжувала кон’юнктивіту у 16 ??пацієнтів. У даних пацієнтів відзначалися безладні статеві зв’язки. Виявлено сімейні випадки захворювання.

Етіологічна діагностика кон’юнктивіту грунтувалася на бактеріологічному, цитологічному і імунологічному дослідженнях. Дані цитологічного дослідження зіскрібка з кон’юнктиви при фарбуванні за методом Романовського-Гимзе (наявність цитоплазматичних включень) та імунологічне виявлення збудника методом моноклональних антитіл флюоресцирующих (МФА) свідчили про хламідійної етіології запального процесу. У 11 хворих при бактеріальному дослідженні виявлялася супутня хламидиям бактеріальна інфекція: золотистий стафілокок – у 4 осіб, епідермальний стафілокок – у 5, кишкова паличка – у 4.

Обстеження пацієнтів проводили в динаміці на 6 і 14 дні лікування і після його закінчення.

Звертали на себе увагу скарги хворих на свербіж, різь і печіння і об’єктивні симптоми: явища контактного дерматиту століття, набряк слизової, особливо в зоні перехідною складки, у вигляді валика (хемоз) та наявність рясного серозно-слизового секрету, присутні у переважної кількості пацієнтів. Все це давало підставу припустити нашарування на основний інфекційний процес

Лікування починали з відміни прийнятих пацієнтами препаратів. З метою етіотропного лікування нами використовувався антибіотик «Колбіоцін» у вигляді очних крапель. Колбіоцін (Colbiocin, SIFI, Італія) є комбінованим антибіотиком широкого спектру дії, до складу якого входить тетрациклін, хлорамфенікол і колістин.

Паралельно з антибактеріальною терапією в лікуванні хворих як протиалергічного препарату використовували препарат «Полінадім» у вигляді очних крапель. Активними речовинами даного препаратує дифенгидрамин – 1 мг і нафазолін – 0,25 мг. Допоміжні речовини: борна кислота, метилцелюлоза водорозчинна, натрію тетраборнокислий 10-водний, динатрію едетат, вода для ін’єкцій до 1 мл.

Дифенгидрамин, що входить до складу препарату – блокатор гістамінових H1-рецепторів, виявляє протиалергічну дію, зменшуючи набряк, свербіж і сльозотеча. Нафазолін надає a-адреноміметичну дію, викликає тривале звуження периферичних судин. У зв’язку з судинозвужувальними властивостями при місцевому застосуванні виявляє протинабрякову дію.

Інстиляції препарату «Полінадім» проводили протягом першої доби по 1 краплі кожні 3 години до зменшення набряку та подразнення кон’юнктиви, потім по 1 краплі 2-3 рази на добу до зникнення клінічних симптомів (в середньому протягом 5 днів).

Хворі з урогенітальними проявами хламідійної інфекції отримували до консультації дерматовенеролога загальне лікування доксицикліном по схемі. Крім того, всім пацієнтам призначали антигістамінні препарати загальної дії.

Результати. На тлі проведеного лікування симптоми хламидийного кон’юнктивіту та явища алергічного дермато-кон’юнктивіту купировались у всіх пацієнтів. Протягом першої доби на тлі лікування відмічено повне зникнення болісного свербежу, відчуття печіння, світлобоязнь і почуття чужорідного тіла практично у всіх спостережуваних пацієнтів. Хворі відзначали поліпшення вже через 5 хвилин після одноразового закапування препарату «Полінадім», реакція алергічного роздратування очі майже повністю зникала через 15-30 хвилин. Пацієнти відзначали нормалізацію сну внаслідок зникнення виснажливих симптомів, повернення до нормальної повсякденної активності.

З побічних реакцій слід відзначити сухість слизової оболонки носа (у 1 пацієнтки) і розлад зору внаслідок помірного мідріазу (у 1 пацієнта). У зв’язку з цим рекомендується утримуватися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують чіткості зору відразу після закапування.

Клінічне одужання відзначалося у строки: до 10 днів – у 9 хворих, 10-15 днів – у 5, понад 16 днів – у 4 пацієнтів.

Етіотропне лікування препаратом «Колбіоцін», незважаючи на позитивний ефект, досягнутий у зазначені терміни, продовжували протягом місяця до отримання негативних результатів цитологічного і бактеріологічного досліджень.

Висновок. Отримані результати свідчать про високу терапевтичної ефективності препарату «Колбіоцін» в лікуванні кон’юнктивіту хламідійної етіології і обумовленого мікст-інфекцією (кокової і паличкова флорою).

Препарат «Полінадім» маєпротиалергічною активністю і рекомендується до застосування у хворих з гострими особливо з одематознимі формами. Він сприяє нормалізації повсякденної активності пацієнтів, підвищуючи їх працездатність.

Таким чином, очевидно, що запропонована схема лікування хворих з Офтальмохламідіоз, які мають затяжний перебіг і ускладненим лікарською алергією внаслідок нераціонального і безсистемного застосування антибіотиків і вірусостатіков, може бути використана в широкій клінічній практиці.

1. Алергічні кон’юнктивіти; Навчально-методичний посібник / вид. Саратовського медичного університету: Сост.: Н. Г. Астаф’єва, Е. С. Сумарокова. – Саратов, 2003. – 30с.

2. Астахов, Ю.С. Перший досвід використання Флоксала для лікування хламидийного кон’юнктивіту / Ю. С. Астахов, І. А. Олисова, Г. І. Логінов / / Клінічна офтальмологія. – 2002. – Т.3. – № 4. – С.188-189.

3. Вахова, О.С. Сучаснийалгоритм лікування хламідійних уражень очей / Є. С. Вахова, Ю. Ф. Майчук / / Актуальні питання запальних захворювань очей: Матеріали наук.-практ. конф. – Москва, 2001. – С.79-82.

4. Офтальмохламідіоз; Рекоменд. для лікарів / Укл.: Л. І. Балашевич, О.С. Вахова, Ю.Ф. Майчук. – СПб, 1998. – 32с.

5. Раціональна фармакотерапія в офтальмології: Рук. для практикуючих лікарів / Е.А. Єгоров, В.Н. Алексєєв, Ю.С. Астахов та ін; під заг. Ред. Е.А. Єгорова – М.: Літтерра, 2004. – 954с.

6. Сумарокова, О.С. Еубетал в лікуванні кон’юнктивітів хламідійної етіології / С. Сумарокова, Л. Є. Федорищева, С. А. Попов / / Актуальні питання запальних захворювань очей: Матеріали наук.-практ. конф. – Москва, 2001. – С.133-134.

7. Ченцова, О.Б. Етіологія, патогенез, клінічні форми, діагностики та лікування Офтальмохламідіоз (огляд літератури) / О.Б. Ченцова, І.Ю. Межевова, І.А. Качків / / Клінічна офтальмологія. – 2004. – Т.5. – № 1. – С.35-38.

Зареєстровано в Міністерстві у справах друку, телерадіомовлення і засобів масових комунікацій РФ ПІ № ФС77-41718.

Думка редакції журналу та адміністрації сайту не завжди збігається з думками авторів.

Використання матеріалів сайту можливе тільки з письмового дозволу адміністрації RMJ.ru

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.